Зісельс: Вдячний Величко, що показала скільки в суспільстві супротивників російській експансії

Співпрезидент ВААД України, радянський дисидент Йосиф Зісельс вважає, що стаття Любові Величко, що звинувачує його у блокуванні проекту меморіалізції Бабиного Яру, є замовною. У той же час правозахисник вдячний авторці за те, що атака проти нього показала, скільки в суспільстві супротивників проекту скандального російського режисера Іллі Хржановського, що фінансується російськими олігархами з близького оточення президента РФ Путіна – Михайлом Фрідманом і Германом Ханом.

«Я ніколи не відмовляю у коментарях, навіть якщо ці люди мені не знайомі. Під час інтерв’ю я відчув, що це замовний матеріал, але продовжив давати інтерв’ю. Я свого часу відсидів 6 років за цю боротьбу за демократію, свободу слова, свободу зібрань. Хоч це і замовний матеріал, але є, все ж таки, свобода слова. І в нас є, на жаль, не лише свобода слова, а й свобода брехливого слова. І вона – Любов Величко, нею скористалася. Мене задовольняє сам факт, що вона написала цю брехню, а люди мене підтримали. Величезна хвиля, сотні людей написали на мою підтримку – я навіть не очікував, що у мене може бути така підтримка. Так що певним чином, я їй – Любові Величко, навіть вдячний. Завдяки їй я побачив скільки у мене хороших друзів. А головне – ми побачили, скільки у суспільстві противників російського гібридного проекту і російської експансії як такої», - зазначив Йосиф Зісельс.

За словами співпрезидента ВААД, джерела, близькі до проекту Хржановського повідомили про те, що тривалий час не могли найти виконавця інформаційної атаки поки не вийшли на Любов Величко. На думку Иосифа Зісельса стаття стала одним з елементів гібридної війни, що ведеться РФ проти України.

«Люди, які працювали у російському проекті, а потім пішли з нього, кажуть, що зустрічалися з цими замовленнями раніше – десь 4-5 місяців тому. І знають, що така стаття готувалася у цьому проекті – замовлення проти мене. Тому Величко, за їхніми словами, отримала ці завдання, від яких відмовилися інші. Я 50 років в десидентському стані. Я звик до такого і очікував на щось подібне. Ще раніше – бо війна – не жарти, проти нас воює Росія, і одна з ділянок цієї війни – Бабин Яр. Тому місцеві колаборанти і поводяться так. Використовують усе для успіху у перемозі в цій війні: ницість, наклепи. Нема такого злочину, який би не зробили росіяни та їхні помічники для того, щоб перемогти у гібридній війні», - зазначив Йосиф Зісельс.

Як повідомив співпрезидент ВААД суспільні організації планують подавати скаргу на Любов Величко в комісію по журналістській етиці.

«Всі мені кажуть: треба подавати до суду, в комісію по журналістській етиці. А я кажу: «будь-ласка, подавайте. Якась інституція громадянського суспільства мені сказала, що подають на неї скаргу в комісію по журналістській етиці. Чи я не проти. Я сказав – «будь-ласка, ви хочете – подавайте». Стосовно суду – ми також проводимо певні консультації з юристами, але мені б не хотілося судитися саме через суд, ще й такий упереджений як наш, український, який надзвичайно корумпований, і судитися саме з журналісткою», -повідомив Иосиф Зісельс.

Нагадаємо, 24 липня була опублікована стаття Любові Величко «Гроші на пам’ять. Як будівництво меморіалу в Бабиному Яру перетворилося на проблему національного масштабу», в якій викладалися тенденціозні звинувачення на адресу Йосифа Зісельса. Зокрема, стверджувалося, що Зісельс із корисних та особистих мотивів виступав проти проекту меморіалізації Бабиного Яру. Натомість проект російського режисера Хржановського є своєчасним і потрібним для України, а мотиви його меценатів і виконавців є чистими. Адже у Хржановського, Фрідмана і Хана, за словами Величко, є «українське коріння». Стаття викликала обурення української інтелігенції.

Любов Величко знана участю у низці скандалів. Останні декілька років вона відома як кишеньковий розслідувач Павла Барбула, власника видання Mind.Ua, одного з колишніх топ-менеджерів Укроборонпрому, близького до родини Свинарчуків, який був звинувачений НАБУ у розкраданні державних коштів на суму 55 млн грн (справу розглядає Вищий антикорупційний суд). Саме на сторінках Mind.Ua Величко опублікувала фейкові заяви про те, що розвідслужби Австралії повідомили її особисто про те, що Андрій Єрмак зірвав «спецоперацію СБУ» за «вагнеровцам» за хабар в 40 мільйонів доларів. Доказів, звичайно ж, вона, як і «австралійська спецслужба» не надали. А згодом військові оглядачі виявили, що «сенсацію» їй підкинув кремлівський пропагандист Алєксандр Коц.

Величко неодноразово була виконавцем інформаційних атак на публічних осіб. Так, у січні цього року Любов Величко заявила, що з нею вночі почала переписуватися Генпрокурор Ірина Венедіктова, але із облікового запису Facebook буцімто IT-фахівця Артема Майстренка. Хоча ніяких доказів, що писала саме Венедіктова, а не хтось інший, так і не було надано.

Цікаво, що починала свою кар’єру Величко проросійський блогер і жруналіст телеканлів ZIK і 112. Наприклад, восени 2014 року вона написала блог «Слава Украине!» … Пока героев нет», в якому виразила думку, що у сучасній Україні немає визнаних суспільством героїв, на відміну від Росії. Героїв війни на Донбасі Величко не згадала, а загиблих майданівців назвала «героями не для всіх».