Народний депутат України Микола Романюк напередодні Дня усіх закоханих розповів Погляду про своє перше кохання.- Моє перше кохання звали Валентина, - розповідає М. Романюк. - До нестями закохався у неї перед самою армією. Вона мешкала у сусідньому селі - у Великому Кучурові (я родом із Тисовця), а працювала у Чернівцях медсестрою. Познайомитися з Валею було заповітною мрією. Наважився зробити це під час танців на храмове свято Кучурова - 7 листопада. Між нами ніби пробігла іскра. Як зізналася Валентина, вона також давно мріяла про знайомство зі мною. Почути це було справжнім щастям, але через кілька днів мене забрали на призовний пункт Хотина. Доки був там, щовечора тікав до Кучурова. Шість годин ішов пішки, їхав на попутках, аби лише на хвильку побачити Валентину і до ранку встигнути повернутися...

Микола Романюк у 1998 році брав участь у виборах міського голови Чернівців та набрав близько 30%, поступившись Федоруку (за його словами, документального підтвердження знайти не вдалося). В 2000 році він очолив обласну організацію Партії регіонів. Безавторитетна в області партія усе ж час від часу, в залежності від загальноукраїнської кон'юнктури, приносила Миколі Прокоповичу свої дивіденди.За першого прем'єрства Януковича у 2003 році Романюку вдається стати заступником голови ОДА, а за другого - в 2006-му - народним депутатом України, зайшовши в Раду 5 скликання за списком Партії регіонів, з порядковим номером у списку 148. <br /><br />Щоправда, та рада проіснувала недовго і була розпущена. А далі у керівництва Партії регіонів з'явилися в області нові фаворити і позиції Романюка стали поступово втрачатися. Уже на наступних виборах його номер у списку був 207. І лише масовий перехід регіоналів у КМ та на інші державні посади дозволив Миколі Прокоповичу у 2010 році вдруге сісти у депутатське крісло.Власне, ця посада стала відкупним Романюку за Чернівецьку організацію ПР, адже з цього часу його вплив на область зменшувався, а реальне партійне керівництво перейшло до нових регіоналів.