Народився 15 червня 1972 року. ...У шестирічному віці Андрій з мамою та сестрами переїжджає до Прип'яті. Батьки тут працюють. У місті всі розмовляють винятково російською, і Андрій мусить терміново її опанувати, бо тут нема жодної української школи. Але вдома говорять українською.   Коли вибухнула ЧАЕС, Андрієві було 14 років. Його будинок - за два з половиною кілометри від палаючого реактора, з балкона видно пожежу.   Після евакуації з Прип'яті сім'я оселяється в Києві. Андрій вступає до Київського інженерно-будівельного інституту.   Після закінчення вишу працює виконробом, потім інженером у науково-дослідному інституті. Набуває досвіду управлінської роботи: спочатку в Головному управлінні освіти і науки Київської міськдержадміністрації, а потім у Верховній Раді. Упродовж двох років він є помічником-консультантом народного депутата України Олега Тягнибока, має сьомий ранг державного службовця.   І хоча у націоналістичному русі Андрій із середини 90-х, у Свободу приходить після виступу Олега Тягнибока на Яворині.<br /> <br />Нині керує Київською міською організацією ВО Свобода. Одружений.   Велика проблема - перенаселення Києва. Пам'ятаю, - розповідає Андрій, - якою була столиця понад 20 років тому, коли щойно приїхав. Відтоді багато змінилося. Київ з провінційного міста совєцької імперії перетворився на мегаполіс. Він втягує в себе людей. Згідно з офіційним переписом, у столиці два з половиною мільйони мешканців, але реально - усі п'ять. Бо до столиці їдуть не лише, щоби зробити кар'єру, але, в першу чергу, у пошуках роботи, аби не їхати по росіях чи португаліях на заробітки. Але ж місто не розраховане на таку кількість людей. Та це вже проблема загальноукраїнська - треба підвищувати рівень життя українців по всій Україні. А є ще сотні тисяч нелегальних мігрантів з Азії та Африки, яким потурає влада.   Також, - продовжує Андрій , - мене, як і багатьох киян, - обурює безглузда втрата часу, пов'язана із поганою роботою транспорту, малою пропускною здатністю доріг та відсутністю необхідної кількості мостів. Замість розв'язувати ці проблеми, нинішня київська влада ввела посаду трамбувальників, які запихають людей у вагони метро. Словом, роботи нам у Київраді - непочатий край.