За два роки Україна втратила 10 млрд грн на азарті Надія Бурдєй

28 Янв 2017 11:22

Понад 10 млрд грн мали надійти до державного бюджету за останні два роки, як податки та збори від азартних ігор: лотерей, букмекерства, казино та гральних клубів. Сьогодні усі ці види азартних ігор відкрито працюють, але не сплачують податки до бюджету. Адже формально вони - поза законом.

...Всі ці нескінченні павільйони і підвальчики ... миттєві лотереї, ігрові автомати, замасковані під інтернет-клуби і просто без всялікого маскування ... з мінімальним забезпеченням законодавчого поля просто працюють "в нахабну" до першого перевіряючого, для якого вже готовий конверт з грошима …

Так у листопаді 2016 року охарактеризував діяльність нелегальних гральних клубів міністр МВС Арсен Аваков. Гучні слова про нелегалів міністр підкріпив обіцянкою за два тижні розпочати “розчищення авгієвих стаєнь” і звернувся до нелегалів із проханням закритися “подалі від гріха”.

Авгієві стайні Авакова

За місяць після звернення міністра внутрішніх справ журналіст програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Надія Бурдєй розповіла про мережу гральних клубів “В мережі”. Ці клуби продовжили працювати, попри обіцянки Авакова їх закрити, змінивши вивіски на “Онлайн”. Лише в Києві пошук по картах видає понад 80 гральних точок цієї мережі.

Чому у Авакова “не склалось” із нелегалами? Офіційний засновник “В мережі” - Сергій Приліпко. Донедавна - співробітник спецпідрозділу МВС "Кобра", прописаний у міліцейському гуртожитку в Києві. У березні поточного року поліція виписала Приліпко штраф за порушення правил дорожнього руху. У цей час екс-мвсник керував автівкою, зареєстрованою на колишнього нардепа-регіонала Володимира Продивуса. Сусіда заступника міністра МВС Сергія Чеботаря, інформує bihus.info

Після виходу сюжету - МВС прозвітувало про закриття 65 нелегальних закладів по Києві. Але вже за два тижні клуби відкрилися, змінивши вивіску на “Спортлото”. Та на відміну від попереднього ребрендингу, вивіска “Спортлото” практично перетворила мережу гральних автоматів на легальний бізнес. При цьому - не змінивши його сутність ані на йоту. Адже під такою вивіскою гральні автомати перетворились на... розповсюджувачів державної лотереї за ліцензією “Української національної лотереї”.

Щасливий квиток

З 2009 року усі види азартних ігор в Україні були заборонені. Казино, гральні автомати, спортивні букмекери мали закритись. Виняток зробили лише для звичних і безпечних лотерейних квитків. Державних лотерей. Які насправді - не є державними ані в жодному сенсі.

Загалом в Україні є чотири компанії-оператори державних лотерей “Українські національні лотерї” (УНЛ), “М.С.Л.”, “Патріот” та “Ощадбанк”. Ці оператори ліцензовані державою на виготовлення та розповсюдження лотерей (на цьому державність закінчується). І саме державний “Ощадбанк” попри наявність ліцензії - лотереями не займався.

Строк дії ліцензії у всіх операторів скінчився ще 2014 року. І виявилось, що порядок подовження або видачі нової ліцензії - відсутній. Тодішній міністр фінансів Олександр Шлапак назвав діяльність операторів незаконною та повідомив про створення робочої групи, яка буде працювати над новим законопроектом.

Шлапак планував виписати механізм видачі ліцензії лотерейникам і повернути легалізацію грального бізнесу: букмекерів, казино та гральних автоматів. За розрахунками міністра це мало принести до бюджету 5 млрд грн податків щороку.

Реалізувати плани Шлапак не встиг. Наступний міністр фінансів Наталя Яресько також планувала отримати від азартних ігор щонайменше 5 млрд грн. Однак, ідея знову провалилася.

Тим часом гральний бізнес поза законом не лише нікуди не зник, а значно збільшив оберти. Нелегальність не призвела до закриття гральних точок. Букмекери та мережі гральних автоматів “переходили” під крило когось з лотерейних операторів. А гральні автомати називали системою продажу електронних лотерейних квитків. Формальна нелегальність відбилась лише на втрачених бюджетом податках.

А потім із трьох лотерейних операторів - залишився лише один.

Монопольне положення у 2015 році раптово отримала компанія “Українська національна лотерея”, після введення санкцій РНБО проти двох інших операторів: Рада нацбезпеки заявила, що компанії “М.С.Л.” та “Патріот”несуть загрозу національним інтересам, через підконтрольність російським бізнесменам.

Два з трьох операторів дійсно мали російське коріння. У розслідованні “Наших грошей” від 14 року йшлося про те, що “Патріот” взагалі емітував лотерейні квитки на підтримку російської армії. Але цікавий акцент санкціям РНБО додає пов’язаність “УНЛ” з секретарем РНБО Олександром Турчиновим.

Власником “УНЛ” на той час була англійська ”Старбелл інвестментс лімітед” Сергія Піндича - помічника фактичного власника лотереї Валерія Коваленко. Бізнесмен з помічником мав близькі бізнес-відносини з нардепом Сергієм Терьохіним, екс-міністрів фінансів Віктором Пинзеником та секретарем РНБО Олександром Турчиновим.

Санкції не зупинили фактичну діяльність “Патріота” та “МСЛ”, а от УНЛ дозволили значно збільшити кількість точок. Під франшизою “безпечного” лотерейника перевідкрились зокрема букмекерські салони.

Чемпіон світу за версією WBO Олександр Усик, закликає “йти на ризик, робити ставки і перемагати у Фаворит спорт”. Ставки боксер пропонує робити у формально державній лотереї Тото Українських національних лотерей.

Розширює можливості лотерейників те, що право реалізовувати лотерейні квитки лотерейний оператор може передавати. І за відсоток від обороту кожен може відкрити гральний салон. Скористались цим і мережі гральних автоматів.

Азартна франшиза

Як раніше встановила програма, гральний бізнес в Україні організований за принципом франшизи. Посередник в організації грального бізнесу обіцяє допомогу на кожному етапі запуску нової точки. Так діють і відкрито гральні заклади з електронними “однорукими бандитами” і оператори державних лотерей з електронними “лотерейними квитками”.

Передусім потрібно знайти приміщення для клубу і дати адресу представникам “франшизи”, які погоджують приміщення з огляду на його розташування, підготовленість та наявність поблизу “партнерів”.

Наступний крок, купівля сервера у власника мережі, вартістю у тисячу доларів, моніторів та консолей (кнопки для гри по 200-230 доларів) і касового комп’ютера.

Звичайні комп’ютери, на яких буде встановлена гра, власник клубу може закуповувати будь де. Натомість, програмне забезпечення надає власник мережі. І - гарантує власнику гральної точки безпеку від правоохоронців.

При відкритті гральних клубів, без лотерейного прикриття, власник віддає 30-36% від загального прибутку. При відкритті клубу державних лотерей існує два варіанти: або 50% на 50%, або 70% на 30%. У другому випадку - компанія-оператор бере на себе управління точкою, від власника потрібні лише інвестиції на відкриття.

При цьому фактичні дії гравця у клубі не надто відрізняється - що у гральних автоматах, що у державних лотереях - гравець тисне кнопку і виграє, або ні. Журналісти програми побували в закладах обох типів і не знайшли жодних принципових відмінностей.

Колеса фортуни

У 2016 році “УНЛ” переоформили на тренера велоспорту тернопільської дитячої спортшколи - Романа Зеньо. Матір мешканця звичайної тернопільської “панельки”, а за сумісництвом - власника 260-мільйонної компанії судиться із пенсійним фондом за перерахунок пенсії.

Дружина Зеньо не захотіла розповісти, яким велосипедист став власником лотерейного монополіста.

На Романа Зеньо лотерейного оператора переписали після обшуків СБУ у центральному офісі компанії. Офіційна причина обшуку - виявлення нелегальних обмінників. У ЗМІ обшуки пов’язували із конфліктом між реальними співвласниками оператора. На користь цієї версії свідчить поява на місці обшуку голови фракції БПП - Олександра Третьякова, якого вважають реальним власником “УНЛ”. При цьому раніше жодних зв’язків між Третьяковим та лотерейним бізнесом не було. Нардеп відмовився пояснити журналістам програми свій візит у головний офіс компанії.

Безпрограшне становище

Прострочені ліцензії та навіть присутність у санкційних списках загалом не заважають “лотерейним” мережам працювати. А монополісту - значно розвиватися. І дозволяють не сплачувати податки.

Водночас варто зазначити, що компанії, які потрапили під санкції, нині наголошують - вони готові відраховувати до бюджету усі відповідні платежі. От тільки бюджет - не готовий їх збирати.

У відповіді на запит програми ПрАТ “Патріот” повідомили, що працюють і своєчасно подають до “Ощадбанку” платіжні доручення на сплату податків, але ці доручення повертаються без виконання. У 2016 році оператор спробував сплатити податків на 3,5 млн грн.

Компанія “М.С.Л.” у відповіді на запит не повідомила, яку саме суму не сплатила до державного бюджету. Однак, також зазначила, що не може “якісно” виконувати свої податкові зобов’язання через діючі санкції.

Все під самоконтролем

3,5 млн грн податків - дрібниці навіть із зборами попередніх років у 200-300 мільйонів гривень. Які теж не відповідають оцінці жодного з міністрів фінансів податкових перспектив ринку у понад 5 мільярдів гривень на рік.

Парадокс в тому, що ринок з такими перспективами ані зараз, ані раніше - ніхто не контролював. Ані податківці, ані казначейська служба не моніторять кількість проданих лотерейних квитків, тим більше - квитків у електронній формі на гральних автоматах. Цю інформацію лотерейники надають самостійно і жоден держорган немає можливості перевірити її достовірність.

Контроль за лотерейними ставками мало б здійснювати Держказначейство, якому оператори зобов’язані надати можливість отримувати інформацію про кожну електронну ставку в режимі реального часу. Однак казначейство повідомляє, що свої розрахунки готує на підставі інформації, яку готують самі лотерейні оператори.

У доповідній записці казначейства за 2014 рік вказано, що із 127 лотерей, воно контролює лише 13 тиражних лотерей. Обіг інших 114, обсяг їхнього продажу та оподаткування визначають самі власники лотерейних клубів.

Таку бездіяльність Казначейська служба пояснює нестачею паперу, катриджів для принтеру та оргтехніки.

Шанси на мільярди

В інтерв’ю журналістам програми чинний міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Мінфін у 2016 році зробив все можливе для регуляції ринку азартних ігор. “Усе можливе” за версією міністра - повторне подання на розгляд парламенту законопроекту ”Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань”, підготованого минулим урядом.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції ВРУ забракував цей законопроект ще у 2015 році. Через наявність корупційних ризиків, адже там чітко не визначались поняття «лотерея» та «участь в лотереї». Фактично, проектом могли узаконити нинішній стан справ із мережами гральних автоматів під франшизою лотерей.

Однак у 2016 році новий склад Мінфіну на чолі із Олександром Данилюком подав цей самий законопроект без доопрацювань. У висновку комітет ВРУ зазначив, що проект є калькою попереднього і рекомендував повторно його відхилити.

В інтерв’ю журналістам Данилюк зізнався, що навіть і не знає про корупційні ризики, які є в поданому його міністерством проекті закону. Також міністр повідомив, що не збирається готувати новий проект, допоки не буде впевнений, що за нього проголосують усі депутати. Таким чином за 2016 рік Мінфін взагалі нічого не зробив для врегулювання ринку азартних ігор. А зважаючи на те, що регуляція ринку призведе до сплати величезних податків компанією, яку пов’язують із керівником парламентської фракції - шанси нормалізувати ситуацію в наступному році один на мільярд. Навіть 1 на 5 мільярдів.