Якщо коаліції кінець. Що далі?

17 Фев 2016 19:22

В разі ухвалення політичного рішення про розвал коаліції депутатські фракції будуть використовувати закон як дишло.

В разі ухвалення політичного рішення про розвал коаліції депутатські фракції будуть використовувати закон як дишло. Прихильники розпуску парламентської більшості в її нинішньому складі посилатимуться на рішення Конституційного Суду (КС) від 2010 року, який дав добро на індивідуальне членство депутатів в коаліції, а противники посилатимуться на рішення КС від 2008 року, який пояснив, що винятково парламентські фракції можуть формувати коаліцію.

Сьогодні Юлія Тимошенко заявила про вихід своєї фракції з коаліції. Причина такого рішення - вчорашній провал голосування за відставку уряду. Проста математика каже про те, що у коаліції після цього залишаються 243 нардепи, тобто більшість на цей момент зберігається. Однак доля правлячого альянсу в Раді, який виник після останніх парламентських виборів, тепер висить на волосині, адже після виходу з коаліції радикалів Ляшка, а тепер гучної заяви Юлії Володимирівни, доля парламентського об’єднання опинилася в руках однієї «Самопомочі». А ця фракція неодноразово погрожувала розірвати стосунки з мажоритарними акціонерами коаліції - БПП й Народним фронтом. 

Як і «Батьківщина», політична сила Андрія Садового проігнорувала сьогоднішнє засідання Верховної Ради, протестуючи проти нереалізованої відставки уряду. Замість цього депутати «Самопомочі» проводили (станом на момент виходу матеріалу)термінове засідання фракції, на якому, вочевидь вирішували, чи варто далі залишатися в коаліції. Якщо розрив таки відбудеться, це автоматично запустить процес переформатування більшості, якщо ж згоди у формуванні нового формату депутати не знайдуть, запуститься механізм дострокових парламентських виборів.

На своє засідання сьогодні о 17:00 збирався і Блок Петра Порошенка, очікується що з соратниками спілкуватиметься і президент. Окрім того, джерела «Главкома» кажуть про заплановану зустріч Петра Порошенка з Юлією Тимошенко. Вочевидь, їм буде про що поговорити, адже заступник керівника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв уже натякнув, що політсила Юлії Володимирівні не закриває двері для об’єднання, однак переформатування коаліції має бути на її умовах. Прем’єр Арсеній Яценюк також вирішив проявити гнучкість і заявив, що допускає переформатування коаліції, до якої повернуться Радикальна партія Олега Ляшка і «Батьківщина».

Коаліційна угода між п’ятьма політичними силами, а саме БПП, «Народним фронтом», «Батьківщиною», Радикальною партією і «Самопоміччю» була підписана 21 листопада 2014 року. За її положеннями, розвал коаліції може відбутися лише у двох випадках: за рішенням загальних зборів учасників коаліції і у випадку, якщо зміни складу коаліції привели до зникнення більшості від конституційного складу Верховної Ради, пише glavcom.ua

Однак у різних учасників більшості різне тлумачення підписаної коаліційної угоди. Наприклад, у «Народному фронті» Арсенія Яценюка не вважають заяви голів фракцій про вихід з коаліції свідченням про вихід Радикальної партії і «Батьківщини» з більшості. Перший заступник голови Комітету ВР з питань регламенту, соратник прем’єра Павло Пинзеник посилається на висновок Конституційного Суду України (КСУ) від 6 квітня 2010 року, який схвалив можливість входження до коаліції депутатів, які не є членами фракцій, котрі її сформували. Іншими словами, Суд дозволив індивідуальне членство в коаліції. «Було би логічно припустити, що для того, щоби вийти з коаліції потрібно, щоби кожен її член написав відповідну заяву, зареєстрував її в апараті Верховної Ради. Після цього можна визначити чисельний склад коаліції», - коментує Пинзеник заяву Тимошенко. Однак про такі зареєстровані заяви ніхто наразі не чув.

Рішення КСУ шестирічної давнини, на яке посилається Пинзеник, викликало свого часу шквал критики. Екс-суддя КСУ Віктор Шишкін, який був учасником розгляду питання щодо права персонального входження до коаліції згадує, що такий висновок ухвалив склад КС, змінений під тодішнього президента Віктора Януковича. Його наслідком було формування в Раді коаліції «тушок» з назвою «Стабільність і реформи», яку фактично очолила Партія регіонів. Окрім того, рішення КС від 2010 року є повною протилежністю рішенню КС від 2008-го року. Вісім років тому Суд розтлумачив, що «парламентська коаліція може створюватися в Раді виключно фракціями». Тобто вказав те, що написано в нині діючій Конституції України. Зокрема, у ст. 83 Основного закону ідеться про те, що коаліція формується на основі депутатських фракцій. Віктор Шишкін пропускає, що в разі нових заяв про вихід з коаліції і поновлення дискусії в парламенті щодо її легітимності різні політичні сили оперуватимуть протилежними рішеннями Конституційного Суду. «Що буде далі? Не знаю. В Конституції написано про коаліцію фракцій. А те, що витлумачили посіпаки від Яничар у КС, це уже питання десяте», - вважає Шишкін.

Новые обещания
FACEBOOK GROUP