Як влада збирає гроші на антрацит для Ахметова

Під шаленим тиском громадськості державний регулятор на засіданні 23 березня відмовився від раніше заявленого підвищення з 1 квітня оптової ринкової ціни на електроенергію на 1% – до 1354,98 грн/МВт-год (без ПДВ). Регулятор хотів підвищити тариф через блокаду поставок вугілля антрацитової групи на теплові електростанції, запаси яких тепер планують поповнювати з-за меж України. Імпортне ж вугілля дорожче, ніж на окупованих територіях.

Починаючи з другого кварталу оптовий тариф буде таким самим, як у першому кварталі – 1341,57 грн/МВт-год (без ПДВ). Але це лише відстрочка – до перегляду тарифу ще повернуться і з 1 липня оптову ціну обіцяють підвищити на 1,8%. Це станеться після того, як стане зрозуміло, за якою ціною теплові електростанції імпортуватимуть антрацитове вугілля з-поза меж України, повідомив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк.

Наприкінці минулого року міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик переможно заявив, що в 2017 році оптовий тариф на електроенергію буде знижуватися щокварталу. З 1 січня ціна справді знизилася на 10%, а з 1 квітня її пообіцяли знизити ще на 5,8%, але передумали.

Що означає для споживачів зростання оптової ціни на електроенергію? З огляду на колосальні фінансові обороти на енергоринку, відмова від підвищення лише на 1% зекономить споживачам понад 1,4 мільярда гривень. А от відмова від обіцяного зниження тарифу на 5,8% змусить промислових виробників сплатити майже 9 млрд грн. Побутовим споживачам на вищезгаданому засіданні Дмитро Вовк пообіцяв тариф більше не підвищувати, хоча зовсім недавно він заявляв, що вартість для населення на 57,7% нижча економічно обґрунтованого рівня.

«Ми на підвищення не підемо, в пріоритеті мають бути споживачі, на яких не повинен позначитись ефект від штучно створеної блокади (перевезень у зоні АТО. – «Главком»)», – заявив Дмитро Вовк, чим спровокував шалене обурення з боку народних депутатів та представників громадськості, які прибули на засідання з метою стримати зростання оптової ціни на електроенергію.

«Ви говорите про блокаду, яка вона погана? То тепер скажіть, яка з двох – та, яку ухвалено рішенням РНБО? То ви не підтримуєте президента?» – притиснула Дмитра Вовка питаннями депутат Вікторія Войціцька. Відповіді вона не почула. Головуючий відверто ігнорував більшість запитань депутатів та активістів, хоча засідання відбувалося під гуркіт потужних тарифних баталій.

«Ви ігноруєте право депутата поставити питання членам комісії… Ви намагаєтеся всіх заткнути. Це викликає недовіру до регулятора, тому що у такий спосіб ви демонструєте, що наперед не довіряєте тим відповідям, які можуть дати члени комісії, або ж сумніваєтеся в їхній профпридатності, тому  берете все на себе, бо думаєте, що вони можуть впороти якусь дурню», – обурено звернувся до глави регулятора депутат Іван Крулько.

Дмитро Вовк постійно блокував запитання не лише до членів комісії, а й до керівників трьох теплових електростанцій, підконтрольних ДТЕК Рината Ахметова, які у своїх виступах змалювали занадто складну ситуацію через відсутність антрациту і можливу зупинку ТЕС уже в середині квітня. «Ви так само боїтеся, що доповідачі від компаній можуть виставити вас або тих, хто призначив вас на цю посаду, у невигідному світлі. Або може проявитися брехня, яку розказували нам упродовж кількох місяців. Ви демонструєте, що тут коїться щось не те», – зробив висновок депутат Крулько, маючи на увазі процес формування прогнозної оптової ринкової ціни, який у народі прозвали «Роттердамом».

В усьому винен Роттердам…

«Причина конфлікту в тому, що ціни на вугілля за формулою «Роттердам плюс» були запроваджені ще рік тому, але де-факто вугілля купували в Україні. Додатково отримані кошти в обсязі 10 млрд грн від підвищення тарифу на електроенергію, що мали б піти на диверсифікацію постачання вугілля на ТЕС, безслідно зникли…» – заявив екс-міністр Олексій Кучеренко.

Йдеться про те, що навесні 2016 року НКРЕКП ухвалила постанову №721 про поетапне зростання оптової ціни на електроенергію, запланувавши різке підвищення ціни на вугілля за формулою «Роттердам (API2) плюс вартість доставки до України». Таке подорожчання нібито запроваджувалось з метою заохочення теплових електростанцій імпортувати антрацит. Але вугілля купували на окупованій території. Логіка проста – там дешевше.

А тепер усе змінилося: через те, що РНБО заборонила транспортування вантажів з окупованих територій, до кінця 2017 року, за даними Вовка, для потреб енергетиків потрібно імпортувати 7 млн тонн антрациту, вартість якого на світових ринках різко зросла порівняно з минулим роком. Підвищилися також і ставки фрахту на перевезення вугілля від європейських портів до українських. Тому НКРЕКП прогнозує, що середньорічна оптова ринкова ціна на електроенергію на 5,2% перевищить раніше прогнозований рівень на 2017 рік – 1285,06 грн за 1 МВт-год (без ПДВ).

Але колишній член НКРЕКП Андрій Герус піддав сумніву розрахунки комісії та представників генеруючих компаній, які у своїх виступах стверджували, що ціна антрациту зросла до $100 за тонну. «Я тут почув інформацію, що ведуться переговори стосовно закупівлі вугілля за ціною $91 за тонну. Але ж видання Argus Media (міжнародне цінове агентство з цін та кон’юнктури ринків. – «Главком») повідомляє, що на середину березня антрацит коштує $80. Звідки ціна $91 та як проводяться тендери із закупівлі?» – запитав Андрій Герус присутніх на засіданні керівників ТЕС, але відповіді не почув.

ЄК звинувачує в непрофесійності членів НКРЕКП

Ігнорування поставлених запитань лише посилило підозри депутатів та громадських активістів у тому, що керівники теплових електростанцій з орбіти ДТЕК Ахметова наводять неправдиву інформацію щодо цін на вугілля та відсутність грошей на його закупівлю. «Виступили три представники однієї компанії. Для чого ви цирк цей влаштовуєте? Ми ж прекрасно розуміємо: вони представляють одного власника і всі вони роблять те, що хочуть. А от Forbes повідомляє, що активи Ахметова за минулий рік зросли вдвічі, а нам кажуть, що немає грошей на закупівлю вугілля. То поясніть, що відбувається?» – доймав присутніх депутат Крулько. 

Після гострої перепалки Дмитро Вовк оголосив, що комісія не підвищуватиме з 1 квітня оптову ринкову ціну на електроенергію. Цілком імовірно, що це було ситуативне рішення – просто підвищення тарифу відтермінували на кілька місяців. Очевидно також і те, що депутати серйозно налаштовані вивести на чисту воду державного регулятора:

«Рік тому на нашому комітеті (профільний комітет парламенту. – «Главком») ви переконували, що запровадження формули «Роттердам плюс» обумовлено необхідністю диверсифікувати джерела постачання антрациту і взагалі всього вугілля – щоб стати повністю незалежними від окупованої зони. В результаті зі споживачів зібрали понад 10 млрд грн додаткових грошей. А зараз ви говорите про те, що склалася дуже непроста ситуація внаслідок блокади і що станції не отримують вугілля. А ви ж нас переконували, що, запровадивши цю формулу, станції зможуть імпортувати вугілля з інших країн і тому треба було підвищувати ціну. Так що ж ви зробили з тими додатковими 10 млрд грн? А тепер нам розповідають (керівники електростанцій. – «Главком»), що немає грошей на закупівлю вугілля», – так Вікторія Войціцька зробила висновок, що гроші пішли в кишені приватних власників-олігархів.

Депутатка нагадала Дмитру Вовку й про листа віце-президента Єврокомісії від 13 березня, де «він назвав вашу формулу щонайменше контраверсійною. Це ж треба було дочекатися такого рівня оцінки вашої роботи. Що ж ви робите тут, кого обдурюєте?».

Дійсно, Єврокомісія в особі її віце-президента Мароша Шефчовича нещодавно висловила Порошенку та Гройсману своє невдоволення роботою НКРЕКП. У своєму листі високий єврочиновник згадав і про неоднозначність формули «Роттердам плюс», поставивши під сумнів професіоналізм членів НКРЕКП і довіру до цього органа.

Дмитро Вовк спростував висунуті звинувачення, назвавши виступи депутатів маніпуляцією та політичним фарсом. Проте в кулуарах експерти відверто говорять про те, що діями незалежного державного регулятора давно управляє приватна компанія, власник якої множить статки, незважаючи на нібито втрату контролю за підприємствами на окупованих територіях.

Наталка Прудка, «Главком»