Як Садовий перехитрить Порошенка і Яценюка

16 Дек 2015 22:59

У розпорядженні журналістів опинилася аналітична записка щодо короткострокової стратегії основних політичних гравців, підготовлена одним із впливових вітчизняних аналітичних центрів для іноземного інвестора.

Стратегія Порошенка

- Пониження рейтингу Яценюка, через конфлікт з Саакашвілі, якому пропонують посаду віце-прем'єра з питань євроінтеграції і реформ. До весни зробити ситуацію при якій Яценюк змушений буде зі скандалом піти у відставку, а його фракція не вийде з коаліції.

- Порошенко не хоче позачергових виборів - його задача переформатування уряду з лояльним прем'єром, який буде обставлений людьми Порошенка (головні кандидатури на прем'єра Гройсман і Ложкін).

- Готуються показові справи по кількох олігархах. При чому система апробована на Миколі Мартиненку буде застосовуватися і до інших. Справи переносяться на міжнародний рівень - ряд бізнесменів можуть бути звинувачені іноземними державами в відмиванні коштів. При цьому,  країна остаточно перетворюється в колонію, бо перенесення цих питань за кордон виводить країну із системи суб'ктності навіть у внутрішній безпековій політиці, чого не дозволяють собі навіть диктатори-маріонетки. Це, насправді, різко ослаблює вертикаль Президента. Бо рішення питання олігархів першого ешелону буде прийматися виключно в США.

- Головна задача - утримання і контроль силового блоку. Головним подразником є Аваков, який разом з Яценюком і Турчиновим розпочав контратаку. Поки, у АП немає іншої стратегії по зняттю Авакова ніж відставка уряду.

- В судовій сфері буде здійснена спроба замиритися з судовою гілкою влади. Ніяких кардинальних змін в судовому корпусі не буде. Є бажання підписати такий собі пакт про примирення і ненапад.

- Ніяких реальних реформ в економіці чи соціальному житті не передбачається.

- В міжнародному плані найбільший подразник - відсутність 300 голосів за зміни до Конституції в частині децентралізації. Поки головна надія - вплив іноземних партнерів на Самопоміч та Тимошенко.

Стратегія Яценюка

- Утриматися при владі максимальний термін часу, не допустивши перевиборів. Яценюк резонно вважає, що Порошенко не хоче перевиборів, а нинішня система голосувань в парламенті дає йому золоту акцію.

- Головний політичний ворог Яценюка на сьогодні - Саакашвілі, який розпочав свою прем'єріаду. При цьому треба розуміти, що Порошенко шантажував Яценюка тим, що він готовий до перевиборів, бо топ-обличчям БПП є саме Саакашвілі, який має високий рейтинг. Поки, ніякого компромату на Саакашвілі у Яценюка нема, тому він займається троллінгом Саакашвілі. Інцидент з Аваковим ламає попередню схему Порошенка, яка полягала в  швидкому призначенні Саакашвілі віце-прем'ром з питань реформ. В уряді Яценюка Саакашвілі робити нічого.

- Фракція НФ після певних вагань прийняла рішення стояти монолітно і зараз підривну роботу в фракції (як ззовні так і всережині) ніхто не веде.

- Яценюк готовий до поступок Президенту в плані косметичного ремонту Кабміну. Він хоче залишати за собою право часткового управління фінансовою системою (важливо зазначити,  що останнім часом відбувся значний дрейф Яресько в сторону Яценюка. Яресько вважає, що Порошенко підставляє її податковим кодексом Южаніної).  Окрім того - йому потрібен міністр МВС і міністр юстиції (силова і дозвільна система країни). Всі інші грошові посади він готовий віддавати, так само, як і віддавав раніше. Власне, Яценюку вигідне входження в уряд людей із найближчого оточення Президента, бо це спростить пошук компромату і розширить базу для шантажа.

- Яценюку абсолютно все одно чи прийме парламент бюджет чи ні. На коррахунках держави є 100 млрд грн., а тому навіть, якщо парламент з якихось причин не прийме бюджет Яценюк зможе розповідати, як він героїчно живе без кредита МВФ.

- Ніяких реальних реформ в економіці чи соціальному житті не передбачається.

- В міжнародному плані головні пріорітети Яценюка - зберегти образ самого надійного друга МВФ і грати роль людини, яку неймовірно складно замінити.

Стратегія Садового

- Садовий грає на президентські перевибори. Його найбільша мрія - одночасні парламентські і президентські перевибори. Слід ззаначити, що тут у нього є союзники в АП, які те саме радять Порошенку.

- Фракція не буде виходити з коаліції, хоча зараз вона розколота на дві частини: на групу Березюка, яка грається в поміркованих інтелектуалів і на групу Соболєва, яка ратує за вихід з коаліції і прискорення питання перевиборів. Правда, група Соболєва є в абсолютній меншості і все, що робить ам Соболєв - укріплює свій імідж головного борця з корупцією в країні.

- Садовий регулярно зустрічається з Порошенком (його оточенням) і Яценюком (його оточенням) і по головних кардинальних питаннях він знаходить повне розуміння. Стратегія Садового-Березюка - підняти бучу, багато говорити в парламенті (навіть за закритими дверима) про моральність і державу, а потім голосувати за те, проти чого він досі виступав. Єдиний принциповий момент - Конституція. Садовий розуміє, що це козирний туз в його руках, а тому він його продаватиме неймовірно дорого. Виходячи з того, що його задача президентські перевибори, він не може дати голоси за децентралізацію. Його стратегія в цьому плані проста - нам нав'язують невигідні умови, треба перезавантажити мінські угоди (прийняти Мінськ-3), але вже під його керівництвом. Хоча його логіка доволі ущербна - провал Конституції не веде до автоматичних перевиборів, хоча й суттєво збиває вагу Порошенка на міжнародній арені. Чи може Захід натиснути на Садового? Теоретично так, але поки він не бачить рівноцінної заміни за свої голоси. Простіше кажучи, Самопоміч буде валити Конституцію, розраховуючи на пониження рейтингу Порошенка і масові заворушення, які організовуватимуть свободівці та ін.  Садовий грає в маленький Майдан-3, який має завершитися достроковими виборами в Раду і Президента.

- Окрема лінія - лінія Сироїд, яка особисто веде війну проти Гройсмана. Причини цієї війни навряд чи мають логічне пояснення, окрім нереалізованих амбіцій.

- Економічної програми розвитку країни у Самопомочі просто не існує.

Стратегія Коломойського

- Коломойський розглядає два базових сценарія для себе і своїх політичних сил:

1.     Яценюка видавлюють з прем'єрського крісла і його фракція частково чи повністю виходить з коаліції. У цьому випадку він готовий завести своїх людей і радикальну партію назад в коаліцію, в обмін на преференції в бізнесі і потрфелі в уряді.

2.     Якщо такий варіант не влаштує Президента він готовий до дострокових парламентських виборів і веде дві колонни: Укроп і Радикальна Партія.

-       Коломойський розуміє, що його голоси і голоси радикалів та фракції Відродження можуть суттєво допомогти при проходженні Конституції. Тому його 50 голосів зараз виставлені на торги. Головне питання, що йому дасть взамін Порошенко.

- Ніякої економічної програми у Коломойського немає.

Стратегія Тимошенко

- У Тимошенко немає іншої стратегії ніж перевибори парламента, на президентських перевиборах вона не наполягає. Більше того, вона їх боїться, бо втретє підряд програти на президентських виборах - це вирок для політика.

- Її головна надія - зіграти в золоту акцію в майбутньому парламенті і теоретично поборотися за крісло прем'єра. І попрі те, що вірогідність такого сценарію складає менше відсотка, вона готова в нього грати.

- Після відмови голосувати за Конституцію Тимошенко фактично втратила будь-які серйозні зв'язки в ЄС і в міжнародному плані в неї немає ніяких амбіцій.

- Ніякої економічної програми у Тимошенко немає.

Стратегія Опоблоку

 Опоблок почав цивілізований розвод, який може завершитися створення партії Ахметова і партії газовиків. Хоча процеси йдуть настільки повільно, що такого розвода, ми можемо і не дочекатися. Екс-регіонали не розуміють до кінця, що їм робити далі, якогось розкрученого лідера у них немає, а тому, вони пробують займатися тактикою виживання, відклавши стратегію на потім. Вони не готові до активних дій навіть в тих регіонах, де вони перемогли. Простіше кажучи, вони створюють ситуативні союзи в різних місцевих радах і вирішують виключно економічні питання, одночасно підігруючи проросійським настроям на тих територіях, де їм це вигідно.

Стратегія "младореформаторів"

- В Україні створена невелика група так званих младореформаторів політиків першого покоління, які пробують зіграти власну політичну гру і створити нову партію, яка піде під гаслом "старі прокралися, а ми нові і не будемо красти". Кістяк цієї групи - Лещенко, Наєм і ряд інших людей, до яких, судячи з усього приєднається екс-міністр інфраструктури Пивоварський, який гучно вийшов з Кабміна Яценюка (головним фінансистом, традиційно вважають Грігоришина). Поки зарано говорити про те, чи стане цей проект політичною силою всеукраїнського масштабу, хоча задатки для цього є. Головним конкурентом цього проекту буде Садовий і Саакашвілі, якщо він піде в окреме плавання.

- Найближчим часом ця протопартія буде займатися розкручуванням корупційних скандалів і буде використовуватися, перш за все Банковою, для викидування тієї чи іншої інформації.

- Не виключено, що через деякий час відбудеться об'єднання ряду новітніх політичних проектів, які засвітилися на місцевих виборах (перш за все це стосується партії "Народний контроль"), з цією протопартією в новий "потужний" політичний проект.

Стратегія команди Януковича

- Створення політчиного проекту екс-міністра доходів і зборів Клименка "Успішна Україна" слід розглядати виключно з прицілом на вибори на окупованому Донбасі. Відразу після створення цієї політичної сили, так званий керівник ДНР Захарченко заявив, що готовий допустити українські партії до виборів в ДНР, якщо вони покаються в усьому тому, що зробила хунта. Не виключено, що через деякий час, ряд зареєстрованих в Україні політсил візьмуть участь у виборах на Донбасі, тим сами давши можливість російській пропаганді говорити, що у виборах в ДНР взяли участь саме українські політичні сили. І саме від них балотувалися бойовики. Поки це один із варіантів розвитку подій, але на нього взагалі ніхто в Україні не звернув увагу.


Новые обещания
FACEBOOK GROUP