Як поховати гучну справу. Майстер-клас від українських правоохоронців (документ)

19 Май 2017 11:38

НАБУ надало «Главкому» перелік розслідувань, які одночасно з бюро ведуть інші органи. Такий дубляж робить мільярдні справи мертвонародженими.

Минулого року правоохоронні органи України, за даними Генпрокуратури, вели більш як півтора мільйона кримінальних справ. З них 1,5 тисячі стосувалося корупції. Слідчі не поділили з цього загалу вісім розслідувань. Чому?

Кримінально-процесуальний кодекс України чітко визначає підслідність будь-якого злочину за відповідним органом – поліцією, податківцями, Службою безпеки, слідчими органами Державної кримінально-виконавчої служби, Державним бюро розслідувань (на перехідний час – до моменту повноцінного запуску – цими розслідуваннями займаються переважно органи прокуратури), а також Національним антикорупційним бюро. У КПК визначені критерії розподілу справ, але на практиці правоохоронці інколи їх ігнорують та займаються не підслідними їм справами, які або передають згодом належному органу, або ведуть паралельні розслідування за аналогічними фактами.

Конкуренція між правоохоронними органами розгорнулася навколо аж ніяк не пересічних злочинів – про заподіяні державі збитки на сотні мільйонів гривень, із високопосадовими фігурантами. Про це свідчать дані, що містяться у відповіді НАБУ на запит «Главкома». За цією інформацією, в роботі Національного антикорупційного бюро є вісім розслідувань, які водночас здійснюють й інші органи слідства.

Напередодні Генпрокуратура відрапортувала, що минулого року правоохоронні органи виявили більше трьох мільярдів гривень збитків від корупційних злочинів. Для порівняння: приблизно такий самий обсяг зловживань зафіксовано у наданому Антикорупційним бюро переліку. Проте держава ці кошти навряд чи побачить, оскільки суди, скоріш за все, відкинуть надані докази.

Які справи під загрозою

Як пояснив в інтерв’ю «Главкому» (читайте тут) керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький, від моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до оголошення підозри збирається 80% доказів. Наприклад, документування фактів вимагання та отримання хабара. Якщо за підслідністю це мало робити НАБУ, але виконувалося співробітниками Генеральної прокуратури, всі відповідні відеозаписи та зібрані свідчення суд може відкинути як недопустимі докази. Навіть якщо на певному етапі розслідування справу все ж таки передали до належного органа досудового розслідування.

Так, відповідно до статті 87 Кримінально-процесуального кодексу України, докази є недопустимими, якщо їх отримано не уповноваженими органами. Хто і що має розслідувати – визначається іншою частиною КПК, статтею 216. Іншими словами, якщо кримінальне провадження мало розслідувати Національне антикорупційне бюро, але в обвинувальному акті містяться докази, які збирали також інші правоохоронні органи, котрі за КПК не мали таких повноважень, справа є мертвонародженою.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі стверджують, що описана ситуація обернеться не лише майбутнім розвалом справ у судах, а й позовами сьогоднішніх підозрюваних до Європейського суду проти України.



(для перегляду документів натисніть на зображення)

«Бронетанкова справа». З березня 2016 року НАБУ здійснює розслідування за фактом розтрати держмайна посадовцями Харківського бронетанкового заводу в особливо великих розмірах. Йдеться про укладення фіктивних договорів постачання запчастин та комплектуючих до бронетанкової техніки, у тому числі комплексів керованого танкового озброєння, електромашинних підсилювачів, двигунів, коробок передач.

За цю справу розгорнулася справжня боротьба між детективами НАБУ та Генпрокуратурою. Річ у тім, що за фактами розтрати та фіктивного підприємництва у відносинах Харківського бронетанкового заводу з постачальниками три роки тому розпочало розслідування МВС. Минулого жовтня заступник генпрокурора Юрій Столярчук передав досудове розслідування від МВС до Генпрокуратури. Як повідомили «Главкому» в НАБУ, детективи наполягали на своїй підслідності цієї справи і об’єднанні двох проваджень. Восени бюро відправило відповідного листа до ГПУ. Але у ГПУ наполягають, що прагнення Антикорупційного бюро безпідставне: мовляв, для об’єднання проваджень немає законних підстав.

«Справа Бахматюка». З квітня 2016 року НАБУ розслідує справу за фактами незаконного відшкодування ПДВ агрохолдингу «Авангард» на 1,14 млрд гривень. А також за фактом відмивання доходів за сприяння фіскальної служби та комерційного банку «Фінансова ініціатива». «Авангард» входить до структури Ukrlandfarming бізнесмена Олега Бахматюка. За даними НАБУ, провадження за схожими обставинами розслідувала і Служба безпеки України з серпня 2015 року.
Варто зазначити, що Головне слідче управління Національної поліції України в Києві у січні закрило ініційоване Національним банком України кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій службових осіб Віейбі Банку (Київ) і його власника, голови ради директорів агрохолдингу Ukrlandfarming Олега Бахматюка. Про це повідомляв сам Бахматюк, уточнюючи, що інкримінована йому головою Нацбанку сума боргу в 38 млрд грн повністю не відповідає дійсності, оскільки реальна заборгованість банків Віейбі та «Фінансова ініціатива» перед Фондом гарантування вкладів фізосіб і НБУ значно менша.

«Справа прокурорів» на 300 мільйонів. Рік тому директор НАБУ Артем Ситник повідомив про затримання заступника прокурора Київської області Олександра Колесника за зловживання владою, що призвело до багатомільйонних втрат. Як уточнював пізніше «Главкому» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, напередодні Колесник закрив кримінальне провадження про присвоєння комерційною компанією 15 тонн цукру (який належав державному Аграрному фонду) і водночас безпідставно передав у приватні руки 30 000 тонн державного цукру вартістю 300 млн гривень.

За даними НАБУ, наразі триває розслідування за вказаними фактами та сприяння у злочині працівниками Генпрокуратури.

Разом з тим, зазначають у НАБУ, аналогічні обставини за зверненням сторони захисту з січня 2016 року розслідуються… Генпрокуратурою. Тобто органом, співробітників якого підозрюють у причетності до злочину.

Справа на 100 мільйонів проти бізнесу депутата Степана Івахіва. НАБУ також розслідує справу щодо закупівлі «Укрзалізничпостачем» та «Центром забезпечення виробництва» дизельного палива для потреб «Укрзалізниці» у 2015-2016 роках. Постачальником 130 тонн дизелю вартістю 1,8 млрд гривень виступила фірма «Вог Аеро Джет», що входить у бізнес-пул народного депутата від «Волі народу» Степана Івахіва. Підозра у злочині пов’язана із укладанням додаткових угод, завдяки яким вартість контрактів зросла на 100 млн гривень. Антикорупційне бюро розслідує справу з вересня 2016 року.
Водночас прокуратура Києва розпочала розслідування з 2017 року за аналогічними фактами.

Справа проти компанії Дубневичів. Відповідно до цього переліку, наразі правоохоронні органи підозрюють компанію народних депутатів від Блоку Петра Порошенка Богдана та Ярослава Дубневичів «Енергія новий розділ» у причетності до розтрати більш як півмільярда гривень. Антикорупційне бюро відкрило провадження у грудні минулого року за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «Енергія новий розділ» природним газом «Нафтогазу України»: приватна компанія штучно збільшувала обсяги відпущеного тепла населенню, під що отримувала «пільговий» газ. Надлишок ішов на виробництво електроенергії, яку продавали на оптовому ринку.

Разом з тим, стверджується в інформації НАБУ, наданій «Главкому», за вказаними фактами також здійснює досудове розслідування і Служба безпеки України. Наразі обидва розслідування тривають.

«Залізнична справа». Ще одне «подвійне розслідування» стосується фактів розтрати коштів держпідприємства «Київ Дніпровське МППЗТ» шляхом оплати за добровільне страхування із порушенням фінансової дисципліни. Провадження було розпочато Антикорупційним бюро 10 січня 2017 року. Деталі справи – невідомі. Київ-Дніпровське об'єднане господарство залізничного транспорту «Київ Дніпровське МППЗТ» забезпечує перевезення вантажів від залізничних станцій примикання до фронтів вивантаження і навантаження «Укрзалізниці».

З вересня 2016 року за аналогічними обставинами здійснює розслідування Національна поліція у Києві.

Справа Ігоря Котвіцького. Народний депутат Ігор Котвіцький відомий як бізнес-партнер та один із топ-менеджерів бізнесу сім’ї міністра МВС Арсена Авакова. Харків’янин опинився в центрі скандалу півтора року тому, коли стало відомо про виведення ним за кордон 40 млн доларів. У правоохоронних органів були претензії до законності набуття багатомільйонної суми, несвоєчасного декларування цих активів, а також їх незаконного виведення за кордон за участю посадовців Нацбанку. Розслідування було розпочато міліцією щодо зловживань посадовцями Нацбанку, які дозволили Котвіцькому вивести $40 млн восени 2015 року. Після створення НАБУ розслідування передали детективам, які досі продовжують збір фактів.

Водночас минулої весни паралельне  розслідування розпочала київська прокуратура – щодо можливого скоєння депутатом Котвіцьким шахрайства. Слідство тривало півроку та завершилося минулого вересня – тоді постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Києва кримінальне провадження закрили у зв'язку з відсутністю в діях парламентаря складу кримінального правопорушення. Своє рішення слідчий мотивував відсутністю фактів заволодіння депутатом чужим майном шляхом обману або зловживання довірою.

«Рюкзаки Авакова». До переліку скандальних справ, які розслідували два органи одночасно, належить і сумнівна закупівля за завищеною вартістю 6000 рюкзаків для потреб Міністерства внутрішніх справ. Національне антикорупційне бюро України, яке займається цією справою, вважає «обґрунтовано підозрюваними» в причетності до злочину дворічної давнини колишнього заступника міністра Сергія Чеботаря та сина голови МВС Арсена Авакова Олександра.

Разом з тим, стверджують у НАБУ, аналогічні обставини розслідувалися з липня 2015 року Головною військовою прокуратурою. Відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, прокуратура не займається цим провадженням приблизно рік. Але справа може зазнати фіаско вже з іншої причини – за підслідністю це розслідування належить до компетенції НАБУ, куди його мали передати з військової прокуратури після запуску Антикорупційного бюро. Коли провадження завершать, суд може відкинути докази, які частково було зібрано всупереч чинному Кримінально-процесуальному кодексу не уповноваженим органом.

Контрольний постріл

Окрім зазначених проваджень, під загрозою опинилися десятки інших розслідувань. Ідеться про справи, які на окремих етапах перебували не за підслідністю в роботі різних правоохоронних органів.

У САП не можуть уточнити, яка загальна кількість таких проваджень, «оскільки немає можливості відслідковувати факти проведення досудового розслідування за ймовірними фактами злочинів усіма можливими органами розслідування в Україні».

Разом з тим керівник Спеціалізованої  антикорупційної прокуратури Назар Холодницький уточнив, що їх точно більше 70.

Наприклад, такими є злочини, які за посадовим статусом фігурантів перебувають у компетенції Національного антикорупційного бюро. Якщо розслідуванням займається не НАБУ, всі зібрані докази суди можуть визнати недопустимими. Для ілюстрації можна згадати справу проти судді Вищого господарського суду Віктора Швеця, якому минулого літа генеральний прокурор Юрій Луценко особисто вручив повідомлення про підозру  у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману.

 Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, НАБУ розслідує антикорупційні злочини, якщо наявна хоча б одна з умов – щодо статусу фігуранта або суми заподіяної шкоди. До цього переліку належать злочини, у скоєнні яких підозрюють: народних депутатів, членів Кабміну та їхніх заступників, членів Центрвиборчкому, Антимонопольного комітету, голову Фонду держмайна, керівництво Нацбанку, секретаря РНБО, суддів та інших визначених цим кодексом осіб.
 А також справи, в яких розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум та скоєний посадовцем державного чи правоохоронного органів, військового формування, органа місцевого самоврядування, підприємств з державною або комунальною часткою більше 50%.

Ще одну міну уповільненої дії під такі розслідування підкинули депутати Верховної Ради. Напередодні у парламенті було зареєстровано законопроект №6220 про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу щодо підстав закриття кримінального провадження.

Коротенький документ, обсягом у півсторінки, передбачає дві зміни із далекосяжними наслідками. Одна з них зобов’язує закрити кримінальне провадження, якщо інші правоохоронні структури вже перевіряли ті ж самі факти і не побачили в них злочину. Інша правка до Кримінально-процесуального кодексу забороняє відкривати нові кримінальні провадження через аналогічні причини, якщо інші органи слідства вже припинили розслідування через брак доказів чи, наприклад, відсутність складу кримінального правопорушення.

Якщо Верховна Рада проголосує за закон (парламент може розглянути його наступного тижня), Національному антикорупційному бюро заборонять розслідувати справи, обставини яких уже досліджували та закрили провадження інші правоохоронні органи. 

НАБУ вже закликало депутатів не підтримувати цю законотворчу ініціативу, оскільки вона заблокує роботу бюро, а інші правоохоронні органи «отримають можливість для маніпуляцій із поточними розслідуваннями».

Авторами документа №6220 виступили переважно представники Блоку Петра Порошенка.

Федір Орищук, Наталія Сокирчук, «Главком»

Новые обещания