Туман над горизонтом: Грановський намагається через суд змусити банкірів продати йому столичний БЦ

Історія навколо бізнес-центру Горизонт парк набуває новий поворот. Укрсоцбанку, який нещодавно відбився від спроби рейдерського захоплення, доводиться знову боротися за свій актив. На цей раз за права власності над об'єктом, банк сперечається з компанією одіозного нардепа пропрезидентської фракції БПП Олександром Грановським, який також фігурує в скандалі навколо ТРЦ SkyMall.

Новий спір

Господарський суд Києва прийняв до розгляду клопотання Української будівельної компанії Наш дім Грановського, що вимагає в суді зобов'язати Укрсоцбанк укласти договір купівлі-продажу згаданого бізнес-центру. В забезпечення вимог суд наклав арешт на Горизонт парк. Також компанія направила до суду ряд позовів, вимагаючи стягнути з банку 89 млн грн згідно договору за нібито надані послуги з експлуатації БЦ. Це всупереч тому, що ці послуги протягом кількох років надає Ренесанс-нерухомість, з якою у банку багаторічний договір, пише biz.nv.ua

Цікаво, що спочатку Грановський зголосився рятувати майно банку від спроб привласнити собі актив якоїсь Проект-А, яка на підставі підроблених рішень судів спробувала шантажувати банк. Як повідомили НВ Бізнес в Укрсоцбанку, в листопаді 2015 року Грановський запропонував банку не тільки послуги «щодо вирішення питань у судах», але попросив продати йому Горизонт парк. «Менеджмент банку був змушений прийняти пропозицію нардепа, оскільки не міг впоратися з тим свавіллям, який відбувався в судах», – відзначають у банку. Але угода не відбулася через відсутність фінансової можливості покупця.

Втім, певну угоду сторони таки підписали, в обмін на гарантії нардепа щодо захисту майна банку. Але як запевняють в Укрсоцбанку, Наш дім не виконала жодного з пунктів договору, а банк самостійно вів усі судові процеси і зміг відновити свої права власності над БЦ. «Нульова компанія, без досвіду, без штату, яка навіть не в змозі заплатити борги за оренду приміщення в передмісті», – так характеризують Наш дім в банку.

В Альфа-Банку (новий власник Укрсоцбанку) відзначають, що позичальники нерідко вдаються до послуг нардепів, які використовуючи свої повноваження й інструменти, можуть впливати на суди, затягувати процеси і в результаті на винесені рішення. «Вимога цивілізованого світу – розділення бізнесу і політики. А у нас часто політики залишаються в двох іпостасях – скаржиться Роман Шпек, старший радник Альфа-Банку в Україні. – У нас багато йде розмов про боротьбу з корупцією, про судову реформу, але нічого не зрушилося. Якщо це не буде реалізовано, ми не зможемо нічого змінити». 
Грановський заперечує причетність до ситуації з Горизонт парком. На запитання кореспондента НВ Бізнес про те, чи має він якесь відношення до БЦ, депутат відповідає, що ні.

Старий прийом

Це не перший конфлікт на ринку комерційної нерухомості, де одним з головних дійових осіб фігурує Грановський. Депутат разом з підприємцем Андрієм Адамовским незаконно утримує контроль над столичним ТРЦ SkyMall. У свій час Arricano Commercial Real Estate естонського бізнесмена Хіллара Тедера почала будівництво SkyMall, але з-за кризи компанії довелося шукати додаткові інвестиції. Тоді Тедер знайшов інвестора і запросив Stockman Interhold, контрольованої Адамовским. У 2010 році бізнесмени уклали угоду, за якою Stockman виділила на добудову торгового центру $40 млн. Натомість вона отримала від Arricano 50%+1 акцію в кіпрській Assofit Holdings Ltd, який володів ТРЦ через компанію Призма Бета. Згідно з договором Arricano отримав опціон на зворотній викуп пакета за $51 млн.

Але пізніше, в кінці 2010 року, коли Тедер збирався реалізувати опціон, Адамовський відмовився продавати свою частку, пославшись на те, що естонський бізнесмен порушив кілька умов договору. Суди, що пішли далі, йшли з перемінним успіхом. Але в травні цього року Лондонський арбітраж став на бік Arricano і зажадав компанію Адамовского повернути їй SkyMall.

Навіть незважаючи на перемогу в Лондонському суді, контроль над ТРЦ раніше утримує Адамовський і Грановський. Повертати SkyMall, по суті, повинна прокуратура, але вона не особливо поспішає в цьому питанні. За словами нардепа Сергія Лещенка, у прокуратурі створено окремий підрозділ – Департамент розслідувань у сфері держслужби і держвласності, кураторами є депутати з найближчого оточення президента Ігор Кононенко і вже згаданий Грановський. Тандем частенько присутній на нарадах і навіть власноруч підбирають співробітників департаменту.

Що далі

Святослав Шеремета, партнер юрфірми Integrites, каже, що історично Україна має дуже слабку систему захисту кредиторів. З одного боку, дуже важко отримати рішення суду, оскільки недосконала система врегулювання рішень кредиторів і позичальників. «Але навіть якщо рішення є, то відсоток виконання їх дуже низький», – зазначає Шеремета.

Фактично Грановський повторює долю сумнозвісного Юрія Іванющенка, вважає Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International в Україні. «Будь-які законодавчі зміни чи додаткові заходи захисту проти рейдерства, які зараз активно намагаються впроваджувати, будуть малоефективні якщо правоохоронці і судова система не захочуть їх імплементувати», - говорить Юрчишин. На його думку, в цій ситуації чи не єдиний дієвий метод може бути – це адекватна діяльність правоохоронних органів.

Закон про захист прав кредиторів, який зараз знаходиться в парламенті, депутати теж не хочуть приймати. «В тому числі тому, що депутати і є ті, від кого треба захищати кредиторів та фінансові установи», – зазначає Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії DragonCapital. І додає, що важливо не прив'язуватися до депутатів, а вирішувати це питання системно, а системно він вирішується реформою судової системи і введенням антикорупційного суду. На думку Лещенка, факти впливу Грановського повинні бути предметом розслідування Національного антикорупційного бюро: «Ніякі инвестсоветы [Бориса] Ложкіна тут не допоможуть, поки такі люди, як Грановський, користуються статусом осіб, наближених до президента».

Шпек каже, що сьогодні створено шість антикорупційних органів, які борються між собою, а не з корупцією. «Якщо ми говоримо про те, що робити в конкретному випадку, коли суди не працюють, то це, безумовно, вихід в публічну сферу і намагатись залучити західних партнерів, послів, оскільки до них українська влада поки залишається чутливою», – вважає Фурса.