Солодка енергетика. Хто керує стратегічною галуззю і чому так трапилось?

9 Сен 2015 13:53

Наближається до логічного завершення довготривала, схожа на детективісторія з узаконенням діяльності державного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Наближається до логічного завершення довготривала, схожа на детективісторія з узаконенням діяльності державного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 

Відповідний законопроект №2966, а також низка його альтернатив, безнадійно «зависли» в стінах парламенту. Розблокувати законодавчий процес обіцяє Стратегічна дорадча група, днями створена за підтримки закордонних донорів України, пише glavcom.ua

Політичні змагання за вплив на діяльність та статус державного регулятора в царині енергетики (а це один з найбільш корумпованих та фінансово ємних сегментів нашої економіки), загнали в глухий кут законодавчий процес. Водночас узаконення діяльності НКРЕКП за міжнародними стандартами вимагають міжнародні структури, які кредитують Україну.

Зокрема, відповідне зобов’язання записане в Меморандумі про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом для отримання макрофінансової допомоги на суму 1,8 млрд євро. Ухвалення такого законопроекту також передбачено в рамках проекту Світового банку «Друга програмна позика на політику розвитку» - це планувалося зробити ще у квітні-травні 2015 року.

Але, не залежно від вимог європейських директив, давно на часі проблема узаконення НКРЕКП, діяльністю якого давно повинна була б зацікавитися Генеральна прокуратура. Зрозуміло, що олігархічним угрупованням вигідно на власний розсуд управляти органом, який встановлює вигідні для монополістів тарифи на електроенергію, комунальні послуги та ціни на газ.

Хоча державному регуляторові давно пора подумати про споживача, адже нині 90% українців опинилися за межею бідності – за оцінками ООН, до таких належать ті, добовий дохід яких не перевищує $5. Проблема бідності посилюється завдяки шаленим тарифам на енергоносії, встановленим протягом останнього року НКРЕКП.

Наприкінці травня Кабінет Міністрів таки вніс до парламенту законопроект про діяльність НКРЕКП №2966, і відразу ж в парламенті зареєстрували низку його альтернатив.

Перетягування «канату» завершилося тим, що 15 липня на засіданні парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), ядерної політики та ядерної безпеки (проводив голова Комітету Микола Мартиненко) під час розгляду доопрацьованої версії законопроекту №2966 депутати вирішили звернутися з пропозицією до прем’єра щодо створення робочої групи із залученням міжнародних експертів з метою розробки ще однієї версії законопроекту.

Схоже, в такий спосіб парламентарі вирішили продовжити до безкінечності процес узаконення та визначення статусу НКРЕКП, адже ніякої інформації про те, що така група була створена під егідою Кабміну. Натомістьрозблокуванням законодавчої ініціативи щодо НКРЕКП зайнялася група експертів, створена за ініціативою міжнародної спільноти, тобто, не з ініціативи профільного комітету парламенту та уряду.

На думку колишнього депутата та екс-міністра ЖКГ Олексія Кучеренка (нині він – заступник голови Громадської ради при НКРЕКП), блокує процес узаконення державного регулятора керівник парламентського Комітету з питань ПЕК Микола Мартиненко – він штучно гальмує ухвалення закону про НКРЕКП.



«Вже 13 років поспіль парламентським Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу керує одна й та ж особа. За цей час змінилося 4 Президенти, 7 прем’єрів, 5 скликань парламенту, але ринку газу немає, ринку електроенергії – немає. Немає законного державного регулятора, тоді як енергетичні монополісти загнали споживача в глухий кут», - сказав Олексій Кучеренко в розмові з «Главкомом».

«В самій назві НКРЕКП ключове слово – регулювання, а не енергетика. Але роблять вигляд, що не розуміють цього, тому в черговий раз штовхають законопроект через парламентський Комітет в питань ПЕК, який зусиллями всіх потужних галузевих лобістів робитиме усе для того, щоб енергетику ніхто не регулював», - підсумував Олексій Кучеренко.

Фонд «Відродження» розблокував законодавчу ініціативу

На початку вересня 2015 року Міжнародний фонд «Відродження» створив Стратегічну дорадчу групу з доопрацювання законопроекту про енергетичний регулятор №2966 за участі аналітичного центру DiXiGroup.

За словамипрезидента цього центру Олени Павленко, «дорадча група повинна консолідувати зусилля, залучити професійних експертів і представити таке бачення роботи регулятора, яке зробить ринки газу, електроенергії та комунальних послуг максимально ефективними, безпечними, незалежним та зручними для людей».

До складу цієї групи увійшли міжнародні та українські експерти – Світлана Голікова, Андрій Герус, Олександр Рогозін та інші, а також народні депутати Альона Бабак, Ольга Бєлькова, Лев Підлісецький, віце-спікер Оксана Сироїд, Олександр Домбровський та інші.

Безперечно, однією з найголовніших проблем в ході створення ринків газу, електроенергії та комунальних послуг є створення незалежного від влади та політиків державного регулятора цих ринків, інакше про реформи у цій галузі годі й мріяти.

«Сфера енергетики – одна з найбільш корумпованих», - заявив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»Євген Бистрицький 4 вересня на презентації Стратегічної дорадчої групи з доопрацювання законопроекту №2966.

«Ця галузь - найбільш «грошеємна». Там є велика спокуса, щоб мати тіньовий дохід і, очевидно, завдяки йому, впливати на інші державні інституції для того, щоб його збільшити», –зазначив Бистрицький. Тому так важливо не лише приймати закони про ринок газу та електроенергії, але й розуміти, що «вони не зможуть адекватно працювати без незалежної національної комісії, яка би контролювала регуляцію самого ринку», - вважає Євген Бистрицький.


Законодавче врегулювання повноважень національного регулятора в царині енергетики, посилення його незалежності та професійності – це невід’ємна складова Третього енергетичного пакету ЄС, який для України – як сторони Договору про Енергетичне Співтовариство – став обов’язковим із жовтня 2011 року, - сказано в презентаційних матеріалах Стратегічної дорадчої групи.



Коли за кермом дилетанти …

Протягом останніх 3-х років до парламенту вносилися різні законопроекти щодо узаконення НКРЕКП, але справа до розгляду так і не доходила. Увага до статусу національного регулятора особливо посилилася після приходу нової влади на початку 2014 року. Але пройшло півтора роки, а «віз і нині там». Фахівці своє обурення з цього приводу «виливають»хіба що через Фейсбук.

Зокрема, Олексій Кучеренко так оцінив роботу Кабінету Міністрів: «Уряд Яценюка та парламентська коаліція втягнули країну в скажене підвищення цін на газ, електроенергію, підвищення тарифів на комунальні послуги, не маючи сучасних механізмів регулювання ринків, стимулюючого тарифоутворення та захисту прав споживачів.

Півроку нам обіцяють, що от-от цей документ (закон про НКРЕКП – ред.) буде ухвалено, але він вже 3 чи 4 рази «виходив» з Кабміну і «входив» в Комітет ВР з питань ПЕК, а потім «заходив» назад. Тепер ми читаємо про створення чергової робочої групи, правда, «Стратегічної». З одного боку, це не може не радувати, а з іншого – а що тоді півтора роки робив уряд та особисто прем’єр?Опановують калькулятор? Співають «мантри» про «економічно обґрунтовані тарифи? Закривають субсидіями з державного бюджету «чорні діри» схемо техніків від енергетики?Невже не зрозуміло, що це - перша і правдива ознака управлінського дилетантизму і відсутності стратегії реформування. Будемо щиро сподіватися, що вони в черговий раз «закроютбрешь» за тих, хто отримує за це гроші та в чиї обов’язки це входить», - резюмує Олексій Кучеренко.

А ще постає питання: чому державним регулятором також керують дилетанти? В серпні 2014 року Президент своїм Указом №694 утворив новий регулятор (на базі НКРЕ, створеної 1995 року), об’єднавши регулювання ринків електроенергії , нафтового та газового з ринком комунальних послуг – тоді й створили НКРЕКП. Також Президент призначив новий склад регулятора. Спочатку регулятором керував інвестиційний банкір Володимир Демчишин, якого згодом президент зробив керівником Міненерго.



Тоді ж сталося і резонансне призначення в.о. голови НКРЕКП 24-річного Дмитра Вовка, який раніше був менеджером в корпорації «Рошен», що дуже далеко від енергетики. Звісно, кадровій вакханалії можна покласти край лише після узаконення діяльності НКРЕКП за міжнародними стандартами, що передбачають обов’язкову ліквідацію залежності цього органу від впливу владних політиків.



Питання в тому, скільки ж часу знадобиться для доопрацювання законопроекту №2966. Член вищезгаданої Стратегічної дорадчої групи, перший заступник голови комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський(член парламентської фракції Блоку Порошенка) в коментарі«Главкому» так оцінив перспективи: «Якщо ми говоримо про підготовку якісного законопроекту для обговорення, думаю, що до кінця жовтня зможемо вийти з професійним законопроектом про незалежного регулятора. Мені б дуже хотілося, щоб в парламент цей документвніс Кабінет Міністрів, щоб це була узгоджена позиція всіх учасників великого інституційного енергетичного ринку в Україні».

На думку депутата, якщо врахувати, що можуть виникнути дискусії, тоді не виключено, що цей законопроект в парламент «можуть внести народні депутати, які представляють різні політичні партії, фракції».

Домбровський переконує, що в поданому до парламенту законопроекті №2966 «багато позитивних позицій, тому що він розроблявся спільно із Секретаріатом Європейського Енергетичного Співтовариства, тому там прописані більшість норм за європейськими стандартами. Але цей законопроект повинен також відповідати всім нормам української Конституції».

Дійсно, законопроект №2966 визначає НКРЕКП як постійно діючий незалежний державний колегіальний орган. Водночас Комісія не належить до органів, які безпосередньо передбачені Конституцією України. Відтак, статус НКРЕКП, її місце серед органів влади та пропонований спосіб формування не узгоджуються з положеннями Основного Закону.

Водночас Конституція не наділяє Президента повноваженням призначати на посаду та звільняти з посади членів НКРЕКП, припиняти повноваження члена комісії достроково, призначати до складу конкурсної комісії 2 особи, визначати 2-х осіб до складу бюджетної ради Комісії. Ці протиріччя покликаний усунути новий варіант законопроекту №2966, розробкою якого займеться Стратегічна дорадча група.

Урядпропонувавповну залежність регулятора

Своє занепокоєння з приводу поданого урядом до парламенту законопроекту №2966 через Фейсбук ще у червні висловив колишній міністр енергетики Іван Плачков. Тоді він звернувся до кожного депутата з проханням не голосувати за документ, ухвалений на початку червня парламентським Комітетом з питань ПЕК.

«Проголосований Комітетом для внесення на розгляд ВР підготовлений Кабінетом Міністрів проект закону №2966 передбачає формування Президентом членів НКРЕКП за представленням конкурсної комісії, яка формується Президентом, головою Верховної Ради, Кабінетом Міністрів і Міністром. В документі відсутні необхідні кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть бути призначеними членами НКРЕКП. Передбачена можливість ухвалення рішень регулятором без їх попереднього оприлюднення, без публікації ухвалених нормативно-правових документів. Передбачена можливість призначення членів Комісії без досвіду роботи в галузі та низка інших сумнівних положень. Навіть на момент створення Комісії з регулювання енергетики на початку 90-х, керівники молодої незалежної України, колишні партійні діячі, виховані в радянській авторитарній системі, діяли набагато прозоріше з метою захисту прав споживачів та забезпечення розвитку галузі», - вважає Іван Плачков.

За його словами, наступні, більш демократичні керівники країни поступово нівелювали незалежність роботи Комісії, більше орієнтуючись на захист інтересів правлячої еліти чи фінансово-промислових груп.

«Законопроект №2966 забезпечує повне пряме підпорядкування діяльності Комісії вищим органам державної влади. Ні про яку незалежність Комісії в законопроекті не йдеться», - переконує Іван Плачков.

Намагання владного істеблішменту зробити кишенькову НКРЕКП не може залишити осторонь будь-кого, хто хоч трохи розуміється на обсягах фінансових потоків на ринках, що підлягають регулюванню Комісією.

Іван Плачков ще взимку підрахував, що річний обіг на цих ринках перевищує 250 млрд грн., тоді як загальний фонд державного бюджету України – 450 млрд грн. Тобто, НКРЕКП регулював обсяг коштів, що становить 55% від загального фонду держбюджету.

З впевненістю можна стверджувати, що восени обсяг ринку енергоносіїв зрівняється з загальним фондом державного бюджету, адже ціни на енергоносії підскочили в 3-7 разів. Тому боротьба за контроль над НКРЕКП лише посилиться.

На користь ворогам?

Головна проблеми законопроекту №2966 – це встановлення за Президентом повноважень, які не передбачені Конституцією України.

Зокрема, законопроект передбачає надання Президентові України повноважень призначати на посади і звільняти членів НКРЕКП. Водночас 21 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України», відновивши окремі норми Конституції України 2004 року (раніше були припинені Януковичем).

Зокрема, були припинені повноваження Президента щодо створення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, в тому числі національних комісій регулювання природних монополій. Вказані повноваження Конституцією були передані Кабінету Міністрів.

Не змінюючи норми Конституції, рішення народних депутатів могли мати явно не конституційний характер, що створює прецедент для звернення в Конституційний Суд України. В результаті можуть бути визнані не конституційними деякі норми законопроекту №2966, і, як наслідок, припинення нормального функціонування національного регулятора. Чого, власне, і намагаються досягти ті, хто хоче на свій розсуд регулювати ринки енергоносіїв.

Новые обещания
FACEBOOK GROUP