Мнение Игоря Мизраха: Если в дверь постучала государственная исполнительная служба

14 Фев 2014 00:00

Частіш за все заявники запитують, чому законом визначено строк здійснення виконавчого провадження два або шість місяців, а виконавчий документ перебуває в органі державної виконавчої служби більше вказаного терміну?

Це пов'язано з тим, що необхідно розмежовувати строки перебування виконавчого документа в органах державної виконавчої служби та строки проведення виконавчих дій.



Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України 'Про виконавче провадження'.

Законодавець встановлює чіткі терміни, протягом яких державним виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії, передбачені Законом для того чи іншого виконавчого документа.

Закон України 'Про виконавче провадження' встановлює, що державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (стаття 25 Закону).

Слід звернути увагу на початок та кінець обчислення строків здійснення виконавчих проваджень.

Законодавець встановив, що строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна.

Підстави для відкладення та зупинення виконавчих дій чітко визначені Законом.

Так, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів (стаття 32 Закону).

Законодавець визначає обставини, на підставі яких державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження.

Найбільш поширені серед них: прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право; подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; призначення тимчасової державної допомоги (стаття 34 Закону).

Крім того, Закон надає державному виконавцю право на зупинення виконавчого провадження, це коли державний виконавець на власний розсуд може зупинити виконавче провадження. Найбільш поширеними обставинами, коли державний виконавець може зупинити виконавче провадження, є: звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі; оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; призначення експертизи; надання сторонам строку для запрошення перекладача (стаття 35 Закону).

При цьому, слід зазначити, що державний виконавець при виникненні таких обставин виносить постанову про зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, при вирішенні питання про те, чи здійснені державним виконавцем дії, передбачені Законом України 'Про виконавче провадження', у встановлені Законом строки для виконання рішень немайнового та майнового характеру хотілось звернути увагу читачів на те, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться (стаття 36 Закону).

Тобто, термін, коли державним виконавцем проводились виконавчі дії є строками здійснення виконавчого провадження, а коли виконавче провадження зупинено - виконавчий документ просто перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби і цей термін не включається до строків здійснення виконавчого провадження.

Після закінчення існування зазначених вище обставин, що стали причиною для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець повинен винести постанову про поновлення виконавчого провадження. З цього періоду перебіг строку здійснення виконавчого провадження продовжується.

Також, хотілось звернути увагу читачів на існування заходів, які можуть забезпечити належне виконання рішення суду, до набрання ним законної сили, це - винесення судом ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвали про забезпечення позову виносяться судом за заявою заінтересованої особи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Також, хочеться звернути увагу, що закон України 'Про виконавче провадження' визначає, що негайному виконанню також підлягають рішення про стягнення аліментів; про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу по цих виплатах, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення; про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника; в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.

Разом з цим, Законом України 'Про виконавче провадження', яким керується державний виконавець при виконанні рішень, встановлено, що негайне виконання полягає в тому, щоб державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження до нього виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а подальші виконавчі дії будуть проводитись у порядку, встановленому Законом.

Законом України 'Про виконавче провадження встановлено, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець надає строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, а потім вживає заходи, передбачені Законом, спрямовані на своєчасне, повне та неупереджене виконання рішення.

Однак, Законом встановлено, що за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог державний виконавець розпочинає проводити виконавчі дії не пізніше ніж через 5 днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 25 Закону).

Слід зазначити, що виконавчі дії по стягненню періодичних платежів, регресних сум, аліментів перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом часу, визначеного виконавчим документом. Тобто, такі виконавчі документи можуть перебувати на виконанні понад рік і більше і це не буде порушенням строків здійснення виконавчого провадження.

Наприклад, у виконавчому документі вказано стягувати аліменти до досягнення дитиною повноліття, а рішення пред'явлено до примусового виконання, коли дитині виповнився рік, то такий виконавчий документ буде перебувати на виконанні в органі державної виконавчої служби сімнадцять років тощо.

З огляду на викладене, виконавчі документи, видані на підставі рішень судів та інших органів (посадових осіб), можуть перебувати на виконанні в органах державної виконавчої служби по рішеннях немайнового характеру два місяці, а по інших рішеннях - шість місяців, та до цього терміну додається час, на який виконавче провадження було зупинено, час, на який виконавчі дії відкладалися, та час, протягом якого проводилась реалізація арештованого майна боржника.

В загальній сукупності виконавчий документ може перебувати в органах державної виконавчої служби рік і більше, але виконавчі дії повинні бути проведені протягом двох або шести місяців, як встановлено Законом.

Виключенням є строки вчинення виконавчих дій по виконанню рішень про стягнення аліментів і періодичних платежів.

Новые обещания
FACEBOOK GROUP