Кто такой Юрий Береза

24 Окт 2014 00:00

Возраст: 44 года 
Образование: Днепропетровское высшее зенитно-ракетное командное училище противовоздушной обороны
Комбат 'Днепр-1', глава Штаба Национальной защиты Днепропетровской области
№ 10 в списке 'Народного фронта'


Юрий Береза обращался в Министерство обороны, писал жалобы, доказывал нецелесообразность такого решения. История борьбы с системой, длившаяся нескольких лет, закончилась тем, что Береза сломал челюсть комбригу и, не дослужив два года до пенсии, уволился.
Комбат 'Днепра-1' Юрий Береза служил в трех армиях: начинал в советской, продолжал в российской - на полуострове Камчатка, в 1993-м перевелся в украинскую армию. Сначала - командиром взвода в железнодорожных войсках, затем командиром роты, готовился стать командиром воинской части. Но в 2000-х началась продажа воинской части, в которой он служил, пишет life.pravda.com.ua

В 2004 году был одним из организаторов Майдана в Днепропетровске. Работал на частных и государственных предприятиях. Последние два года - в госпредприятии 'Укрводшлях'. У Юрия Березы есть небольшой фермерский бизнес, доходы за прошлый год были потрачены на нужды Майдана-2014.

Зараз у Штабі Національного захисту, який я очолюю, - усі ті, хто пройшов зі мною Майдан-2004.

Коли починався Майдан 2014 року, я дав слово дружині, що офіційно ні в чому не буду брати участь. Вона боялася, що полізу в саме пекло. Після 19 січня, після вбивства Сергія Нігояна, я поліз. Я був у балаклаві, слово дружині 'дотримав'. Але іноді я думаю, що якби я взяв на себе відповідальність раніше, може, не було таких жертв.

У Дніпропетровську є стела героїв Небесної сотні - завжди, коли йду, дивлюся в очі героям. Майданом можна було керувати ефективніше, це б зменшило кількість жертв. Саме після Майдану в мене відбулася переоцінка цінностей.

26 лютого 2014 року керівництво області втекло, після того як пройшла інформація що із Криму йдуть БТРи, і нібито вони зайшли в Запорізьку область.

Тоді ми зайняли ОДА. Там були всі - і ультрас, і 'Правий сектор', і 'Свобода', і афганці. Відносини були складними. Мені вдалося об'єднати різні групи впливу. У підсумку Штаб національного опору заснували 28 громадських організацій. Штаб - це найвища форма самоорганізації. Ми зібрали кращих людей. Відразу стали створювати полк Національної захисту в Дніпропетровській області.

Ідея створення добровольчих батальйонів народжувалася в важких суперечках. На початку квітня був підписаний указ про створення батальйону 'Дніпро-1', який увійшов до складу МВС. Ми отримали офіційний статус.

Я - класичний військовий, вважав, що я такий крутий вояка. Але за 10 років, поки був відсутній в армії, багато чого забулося. Мені довелося сісти за книги, згадувати тактику й стратегію, консультуватися з колегами.

Я йду у велику політику, бо політичний фронт зараз навіть важливіший ніж реальний.

Я йду в Раду заради п'яти законів. Закон перший - створення Національної української армії. Закон другий - створення поліції. Закон третій - створення резервної армії. Закон четвертий - створення ядерного циклу й відновлення ядерної зброї. Закон п'ятий - забезпечення на законодавчому рівні всіх учасників визвольної боротьби на Сході України. Тільки-но будуть прийняті ці закони - мені в парламенті робити нічого.

А ще в мене є ряд питань, на які я хочу отримати відповіді.

Наприклад, чому такий некомпетентний керівник, як Гелетей, був міністром оборони? Чому досі генштабом керує Муженко? Чому досі не покарано сімейство Литвиних? Петро керував сектором 'Д' і втік, зробивши можливим оточення під Іловайськом; Микола - керівник прикордонної служби; а третій, Володимир Литвин - які керівників комітету з питань національної безпеки й оборони при Верховній Раді? Це взагалі як?!..

Я можу в перший же день у Раді набити комусь пику. Напишу заяву й піду звідти. У мене є важливіші завдання.

Після 2004 року я воював із Коломойським і його командою. Група 'Приват' викликала в мене неприйняття. Призначення Коломойського губернатором області я сприйняв у багнети. Зараз думаю - якби не було Коломойського, у Дніпрі було б теж саме, що й у Донецьку.

Давайте помріємо. Уявіть, за півроку за принципом добровольчих загонів створюється Національна армія України, у цій армії всього один генерал і начальник Генерального штабу. І ця армія не просто боєздатна, а одна з найкращих у Європі. А паралельно створюється резервна армія - коли кожен дорослий українець має вдома зброю, форму, проходить навчання, їздить на збори.

Оборонний комплекс України працює на всю потужність. І тими видами зброї, які ми почали виробляти, ми не тільки переоснастили свою армію, а й почали свою зброю поставляти на світовий ринок. І це не мрія. Це цілком реально. Подивіться на Ізраїль.

Тільки з такою армією, Україна миє стати гравцем на світовому політичному полі.

...Київ живе в іншій реальності, не відчуває фронту. Нам треба називати речі своїми іменами. Не треба наслідувати Європі в політиці подвійних стандартів, завжди треба називати речі своїми іменами.

Почалася Третя Світова війна, і вона йде на нашій території.

Новые обещания
FACEBOOK GROUP