«Х-фактор» для губернаторів. Кадрові конкурси чи імітація

Персони переможців цих «талант-шоу» викликають очевидний скепсис щодо неупередженості відбору

Призначений президентом новий голова Миколаївської обладміністрації Олексій Савченко став першим в Україні губернатором, обраним на конкурсі. Чекають на президентський указ про призначення і нинішні виконувачі обов’язків голів Житомирської та Харківської ОДА –  Ігор Гундич та Юлія Світлична. Вони переконали конкурсну комісію, що справляються на своїх посадах та їх треба призначити на постійній основі.

Історії появи вакансій керівників ОДА були різними. Колишнього миколаївського губернатора Вадима Мерикова фактично було звільнено («відставка після розмови з президентом») після скандалу з його першим заступником Миколою Романчуком.

Екс-голова Житомирської ОДА Сергій Машковський подав у відставку з туманним поясненням, що завершився критичний термін, який він сам собі відвів на цій посаді. А Ігор Райнін, як відомо, змінив Харківську обладміністрацію на Адміністрацію президента.

Новий губернатор Житомирщини Ігор Гундич

Якщо звільнені чиновники призначались свого часу президентом, то наразі набув чинності закон про держслужбу, в якому прописано призначення на посади чиновників категорії «А» через конкурсний відбір. Хоча президент і продовжує підписувати укази щодо призначення голів обл- та райадміністрацій, формально губернаторська вертикаль виводиться з його безпосереднього впливу, бо він змушений погоджуватись із кандидатурами, наданими незалежною конкурсною комісією з питань вищого корпусу державної служби.
 
Але перші результати конкурсів дають опонентам влади підстави говорити про досить умовну «незалежність» керівників областей. Поки що всі троє обраних кадровою комісією губернаторів стовідсотково зав’язані на Банкову. Гундича та Світличну президент призначав виконувачами обов’язків голів ОДА на час до проведення конкурсу, а Савченко – депутат Верховної Ради від Блоку Порошенка. До того ж щодо останнього ще задовго до конкурсу ходили розмови, що цей кандидат – фаворит Адміністрації президента. І хоча колишній убопівець, банкір та співак не мав раніше стосунку до Миколаївщини, саме він обійшов усіх решту претендентів. Те, що результати цього конкурсу були відомі заздалегідь, констатували в громадянській мережі «Опора», як не стали несподіванкою і перемоги двох інших ставлеників Банкової на Харківщині та Житомирщині.

Колишній банкір і співак Олексій Савченко тепер став губернатором

«Члени комісії повністю підконтрольні президентській адміністрації, – впевнена екс-голова Житомирської облради Анжеліка Лабунська. – Один кандидат, що брав участь у конкурсі, розповів мені історію, як його переплутали з іншим і запитали: «Ви – та людина, про яку Геннадій Григорович Зубко (міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. – «Главком») казав? То вам без черги, давайте ми вас проведемо». Тобто на нього вже чекали там, щоб без черги перевірити правильність оформлення документів. Більшість комісії сьогодні сформована так, що проводить будь-яке рішення, яке узгодили у президента».

Нема з кого обрати?

Комісію з питань вищого корпусу державної служби, яка тепер «штампує» губернаторів, було створено урядом у липні цього року. До неї входить 12 членів: на паритетних засадах представники від президента, уряду, громадських організацій, наукових установ, голова Нацагенції з питань держслужби, голова Нацагенції з питань запобігання корупції тощо. Здавалося б, таке широке представництво в комісії унеможливлює маніпуляції та просування «потрібних» людей. Але персони переможців цих «талант-шоу» викликають очевидний скепсис щодо неупередженості відбору.

Втім, навіть така лояльність конкурсної комісії не влаштовує до кінця Адміністрацію президента – в парламенті вже прийнято в першому читанні законопроект №4370-1, одним з авторів якого є представник президента у Верховній Раді Артур Герасимов. Суть полягає в тому, щоб комісію з питань державної служби, яка проводить конкурси на зайняття посад голів місцевих держадміністрацій, утворював президент. Пропонується, щоб положення про комісію та її персональний склад затверджував глава держави, а Кабмін лише вносив пропозиції щодо третини її складу. «Ви ж розумієте, що відкриті конкурси були вимогою Заходу, – пояснює Лабунська. – І владі доводиться мучитись, аби щоразу проводити через комісію свою людину, тож вони хочуть просто змінити закон».

«Конкурси є однією з декорацій «життя по-новому», а не реальним конкурентним відбором, де всі кандидати мають рівні шанси, – впевнений політолог Андрій Золотарьов. – Це десь більш, десь менш талановита імітація, симулятор. Правила гри прописані так, що переможця спрогнозувати неважко. Наприклад, одразу після переходу Райніна до Києва харків’яни одностайно говорили, що переможе Світлична, – так і сталося».

32-річна Юлія Світлична очолила прифронтову Харківську область

Члени комісії у свою чергу нарікають на відсутність вибору. Начебто на конкурси приходять переважно кандидати з низькою кваліфікацією, люди, які не відповідають умовам конкурсів, зокрема не мають необхідного стажу роботи на держслужбі та навіть мінімальних навиків володіння комп’ютером. Траплялись у комісіях вже й міні-скандали. Так, голова правління ГО «Центр політико-правових реформ» Ігор Коліушко, який входить до кадрового журі за квотою громадськості, після одного з засідань не витримав і обурився у Facebook, що його колеги необґрунтовано завищили бали відверто слабкому кандидату. В розмові з «Главкомом» Коліушко зізнається, що будь його воля, він би не призначив жодного з тих, хто виграв губернаторські конкурси. Проте він далекий від того, щоб звинувачувати членів комісії в упередженості і тим паче виконанні якихось замовлень: «просто обирати доводиться з не дуже якісного матеріалу».

«За таких правил проведення відбору явну перевагу здобувають ті, хто на сьогодні є представником системи (ОДА. – «Главком»), – пояснює Коліушко. – Бо, вже працюючи там, вони мають можливість набагато краще демонструвати, що вони знають, що там робиться і що треба робити. Нові ж претенденти часто кажуть, що незадоволені тим, що є сьогодні, але, як правило, не показують своїми відповідями якесь глибоке знання і підготовку до впровадження якихось змін. І у членів комісії закрадається сумнів, чи цей кандидат здатний щось змінювати. Думаю, дуже часто без будь-якого упередження багато хто з членів комісії робить вибір на користь того, хто вже показав себе компетентним, – хай краще він залишається, ніж хтось новий. Це проблема, і ми ще не придумали, як це змінити».

Битва за Київщину

З 10 жовтня на комісію чекає новий конкурс, який може згодом перерости у великий скандал – обрання голови Київської обладміністрації. «Главком» вже повідомляв про резонансне рішення Київської облради, коли депутати всіх фракцій, окрім Блоку Порошенка, підтримали висування на губернаторську посаду голови київської обласної організації «Батьківщини» Костянтина Бондарєва. Аналогічні рішення прийняли Броварська райрада, Білоцерківська та Ірпінська міськради. «Депутати на Київщині чудово розуміють, що керівником Київської ОДА має стати виключно людина з області, а не «парашутист»-призначенець, який не розуміє проблем регіону, а отже, не готовий одразу взятися до роботи», – ледь не в ультимативній формі заявилаголова Київської облради Ганна Старикова.

Власне, жодних юридичних наслідків ці рішення та заклики не мають – фактично депутати просто донесли до відома конкурсної комісії, яку кандидатуру вони б хотіли бачити в губернаторському кріслі. Проте відповідний фон для конкурсу такі політичні заяви створять. За попередніми даними, обласний Блок Порошенка виставив від себе на конкурс голову Вишгородської райадміністрації Олександра Горгана (відомого в 90-х активіста молодіжних провладних рухів під прізвищем Квітка) – тож за логікою попередніх конкурсів саме його слід вважати фаворитом. Втім, така пильна увага саме за цим конкурсом може спричинити несподівані результати. Бондарєв обіцяє залучити для спостереження за процесом депутатів та громадськість.

Кандидат у губернатори Олександр Горган, наприкінці 90-х під прізвищем Квітка входив до керівництва Українського національного комітету молодіжних організацій (УНКМО), яка активно співпрацювала з Медведчуком

«Є занепокоєння і певна недовіра, чи дійсно це буде прозорий конкурс, – каже представник «Батьківщини». – Конкурсна комісія в умовах проведення зазначила, що кандидат повинен мати юридичну базу, знати методологічну базу і мати певний план дій. Шановні, а зв’язки, знання місцевих особливостей, лідерів суспільної думки, довіра від територіальних громад не потрібні? На мій погляд, ці умови дуже суб’єктивні і перебіг конкурсу теж буде суб’єктивним. На думку багатьох депутатів і фахівців, можна приховано впливати на його результати. Конкурсна комісія ж похідна від групи людей, які захопили владу в країні».

Коліушко обіцяє, що комісія не піддасться тиску політичних сил. А спостерігачам залишається запасатися попкорном і спостерігати, чи в принципі можливо, аби губернаторський конкурс виграв претендент не з «колоди Банкової».