Чому уряд Ярсенія Яценюка влаштував канікули для будівельної мафії

11 Мар 2016 00:01

Корупційні хитросплетіння влади та бізнесу в царині містобудування та землевідведення зумовили безліч скандальних будівництв у Києві.

Корупційні хитросплетіння влади та бізнесу в царині містобудування та землевідведення зумовили безліч скандальних будівництв у Києві. Особливого резонансу набувають протести киян, перед вікнами яких будують свічки в 25 поверхів, а все тому, що псевдореформатори в парламенті ухвалюють потрібні для будівельної мафії закони.

В сюжетах на телебаченні часто показують, як на протестувальників проти незаконного будівництва налітає зграя тітушок з кастетами, інколи вони перевдягнуті у будівельників. Банда безжально розганяє тих, хто посмів гальмувати втілення в життя намірів забудовників. Хоча інколи до протестуючих спускається мер Віталій Кличко або хтось з його свити, вдаючи борців з… наближеними до столичної влади забудовниками, пише Главком

Але часто протести не допомагають зупинити будівництво, і тоді перед вікнами киян зростають хмарочоси, а стіни старих будинків тріщать по швах. Чому ж ні попередня, ні чинна влада не ліквідує це ганебне явище? Зробити це дуже просто, адже монолітні велетні споруджують наприбудинкових територіях багатоквартирних будинків, мешканці яких є законними власниками не лише цієї території, але й всіх розташованих на ній комунікацій.

Протягом останніх десятиліть попередня влада загнала законних власників прибудинкових територій в глухий кут з допомогою законодавчих актів. А нова влада після Революції Гідності напрочуд вдало осідлала розроблені попередниками схеми, цинічно вдаючи з себе молодих реформаторів.

Здавалося б, покласти край цьому ганебному явищу повинен був ухвалений в травні 2015 року Закон № 417 Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, який вступив у дію з липня минулого року, хоча деякі його статті почнуть діяти з 1 липня 2016 року (після ухвалення законопроекту про комунальні послуги, що вже пройшов перше читання). Закон № 417 запровадив досить проресивні зміни щодо прав власників на прилеглу територію, але насправді це фікція.

Землею володіють мешканці багатоквартирних будинків?

Законом № 417 внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, до статті 42. Дослівно це звучить так:

«Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Здавалося б, парламент нарешті поклав край злодійським намірам будівельної мафії, апетити якої тепер мав би вгамувати вищезгаданий закон. Повіривши законотворцям, дехто з управлінців багатоквартирних будинків відразу ж поспішив приватизувати належну їм прибудинкову територію.

Оформивши належним чином документацію з допомогою землевпорядної організації (вартість таких робіт 40-60 тис грн), до Київської міськради почали подавати справи-клопотання Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою «Назва будинку» щодо відведення земельної ділянки площею, наприклад, в один гектар у постійне користування для експлуатації та обслуговування житлового будинку (адреса будинку) м. Києва.

Але у відповідь приходять відмови, причини яких київські депутати пояснюють відсутністю порядку проведення таких робіт:

«На сьогодні Кабінетом Міністрів України не прийнято постанову, якою б встановлювався порядок передачі безоплатно у власність чи в постійне користування земельних ділянок співвласникам багатоквартирного будинку, внаслідок чого немає правового механізмуреалізації норм ч.2 ст.42 «Земельного кодексу України».



Виходить, Кабінет Міністрів, всупереч вищезгаданому закону, до цього часу не встановив порядок безоплатної передачі прибудинкової території у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку? Цілком логічно виникає запитання: то в чиїх же інтересах діє уряд Арсенія Яценюка?

А тим часом прибудинкові території активно вимірюють представники забудовників, плануючи втулити перед вікнами старих будинків нову 25 чи 32-поверхову свічку (саме така висотність тепер у моді в столичних забудовників). Це відбувається, не зважаючи, що там пролягають електро-, тепло-, та інші комунікації. А ще - там розташовані газові та електричні підстанції, дитячі майданчики тощо. Але уряд забезпечив надійний тайм-аут для будівельної мафії, а депутати роблять вигляд, що нічого не помічають.




Довідка:

В законі №417 визначено: «… прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку».



«Закон виписаний під комунальну мафію»?

Афера з прибудинковими територіями зумовила шалений спротив з боку незалежних експертів. Зокрема, адвокат Тетяна Монтян заявила, що «закон свідомо виписаний під комунальну мафію. При злочинній владі ми 6 років успішно відбивалися від закону №417, а тепер новенькі виродки, нікого не слухаючи, протягнули його за лічені секунди».

Дійсно, у людей є законне право, але вони не можуть його реалізувати через відсутність методики, як це зробити. Виходить, навмисно створено таку ситуацію, коли люди не можутьвиділити в натурі свою землю під будинком та прибудинковій території, тобто, не можуть виставити межі.

«Ви собі уявляєте, щоб наша влада роздала людям шматки землі посеред Хрещатика та інших вулиць? Якщо виникає бажання десь щось побудувати, швиденько на тому місці влаштовується якась техногенна катастрофа, або там якийсь алкоголік палить в ліжку, внаслідок чого будинок згорає. Таких історій по Києву вистачає», - пояснює Монтян.

Критично оцінює непрофесійну роботу депутатів і голова Спілки власників житла Дніпровського району Києва Антоніна Тимошенко, яка, до речі, вже 23 роки керує житлово-будівельним кооперативом в цьому ж районі. Вона переконана, що закони приймаються не для споживачів, а на користь монопольних компаній і влади: «Депутати, які проводять через Верховну Раду закони в житлово-комунальній сфері, не є фахівцями. І якщо раніше ми зустрічалися з метою обговорення тих чи інших законопроектів і розпоряджень, то тепер тихенько вкинули законопроект на розгляд парламенту і на тому все й скінчилося».

Цілком очевидно, що лише під тиском громадськості уряд змушений буде прийняти вищезгаданий порядок, після чого можна буде узаконювати землю під будинками та прибудинковими територіями. І лише тоді влада отримає можливість законно обкладати податками ці земельні ділянки – на цей рік Київська міська рада майже в 10 разів підняла плату за землю.

Але з огляду на вищезгадану неврегульованість, мешканці будинків не повинні платити – до цього киян закликають незалежні експерти та учасники комунального ринку. Зокрема, голова Спілки власників житла Дарницького району Києва Володимир Чернявський заявив: «Ми розіслали листи всім ОСББ в Дарницькому районі з порадою не платити за землю – до того часу, як нам не передадуть цю землю в користування».

Якщо цю ініціативу підтримають й інші райони Києва, столичний бюджет не дорахується кругленької суми, і, можливо, фінансовий голод таки змусить владу реалізувати земельні права власності киян. Але поки що столичний сценарій забудови не суперечить основним принципам скандального проекту Генерального плану розвитку Києва до 2025 року.

Київ повинен варитися у власному казані?

Столична влада на чолі з Віталієм Кличком, не зважаючи на чисельні протести експертів та деяких депутатів столичної міськради, намагається проштовхнути через міську раду проект Генерального плану розвитку Києва до 2025 року. Абсурдність такої оборудки очевидна хоча б тому, що такі документи приймаються на довготермінову перспективу – на 30-40 років, а не на 9, як виходить у команди Кличка.

«У нас діє Генплан до 2020 року. Навіщо потрібен до 2025-го? А все тому, що цим документом хочуть узаконити масу землевідводів», - вважає Тетяна Меліхова, голова тимчасової контрольної комісії, створеної при міськраді для вивчення рішень, ухвалених депутатами двох попередніх скликань Київради під головуванням Леоніда Черновецького та Галини Гереги.

Такої ж думки дотримується й колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба, переконуючи громадськість в тому, що новий генплан потрібен для легалізації діянь «молодої команди» Черновецького, яка активно порізала столичні парки, заповідники та прибережні зони в угоду забудовникам. «Нова влада і новий план – це міф. Все по-старому: і люди, і документи працюють на розкрадання одного з основних ресурсів міста», - переконаний експерт.

Проаналізувавши проект Генплану-2025, стає цілком зрозумілим, чому забудовники влізають між старими будинками, щоб спорудити там нові хмарочоси.

Справа в тім, що Генплан-2025 передбачає зведення близько 22 мільйонів кв.м. житла в межах існуючих територій міста, тобто, за рахунок зменшення площі парків і скверів та збільшення висотності (54 м) в центральній частині міста. Майже всі виробничі території та землі Міноборони передбачається забудувати житлом без громадського простору, без об’єктів соціальної інфраструктури, без додаткових транспортних маршрутів, без інженерних комунікацій та з порушенням інтересів незахищених верств населення.

У зверненні заслуженого архітектора України, директора ДП «Інститут генерального плану Києва» (АК «Київпроект») Володимира Чекмарева, розміщеного на сайті цього інституту, сказано, що за новим Генпланом «місто повинно варитися у власному казані». «Пропонується на забудованій території міста, із існуючою житловою забудовою площею близько 58 млн кв.м., збудувати ще 22 млн кВ.м. Під забудову підуть майже всі резерви міста, а на території для розвитку зон для праці (перспективні промислові зони), транспортної інфраструктури і зелених зон місця практично не залишиться», - констатує Володимир Чекмарев.

Перебуваючи в опозиції, Віталій Кличко також критикував Генплан «імені Черновецького». А тепер виступає за «ущільнення» забудов, що неодмінно призведе до різкого скорочення суспільних благ для киян та гостей столиці, особливо в центрі міста.

Так чи потрібен такий Генплан киянам? Експерти називають цей документ аферою Кличка та його команди, яку намагаються провернути з метою «узаконення» всього награбованого попередньою владою, адже там закладені суперечності нині чинному Генплану-2020.


З проекту Генплану-2025:

2.1. Основні принципи сталого розвитку м. Києва:

Компактне місто. Стримування територіального розростання міста для зменшення навантажень та витрат на інженерно-транспортну інфраструктуру. Пріоритет внутрішнього розвитку та облаштування міста. Раціональне використання вільних міських земельних ресурсів, модернізація застарілого житлового фонду, оновлення деградованих промислово-складських та інших територій.

2.3. Концептуальні засади та пріоритети соціального та економічного розвитку м. Києва

Житлова політика:

Для забезпечення населення житлом та його доступності, наближення до рівня комфорту східноєвропейських столиць, основними напрямками житлового будівництва є:

збільшення загального обсягу житлового фонду на 22,0 млн. кв. м та доведення його загального обсягу, з урахуванням щорічного вибуття, до 84,7 млн. кв. м; вибуття аварійного та застарілого житла загальною площею до 4,0 млн. кв. м, у т.ч.

2,05 млн. кв. м; підвищення середньої житлової забезпеченості населення не менше як 30,0 кв. м на 1 особу, а на етап 20 років не менш як до 27 кв. м на 1 особу, або приблизно на 0,5 кв. м на 1 особу щорічно; проведення у віддаленій перспективі модернізації та комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду обсягом до 5 млн. кв. м, а на етап 20 років – до

2,1 млн. кв. м та створення житлового фонду, призначеного для переселення мешканців з будинків барачного типу, гуртожитків й інших непридатних для проживання будівель.

3. ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕСУРСИ

3.1. Характеристика та обсяги територіальних ресурсів міста

Територія міста складає 83558,0 га. За функціональним призначенням територія міста поділяється на землі: житлової та громадської забудови (16640,6 га або 19,9 % з них 2670,3 або 3,2% відведені для будівництва але незабудовані), промислові, науково-виробничі та комунально-складські (6912,3 га або 8,3%), транспортної інфраструктури та об’єктів зовнішнього транспорту (1848,8 га або 2,2 %), зелених насаджень та рекреаційних зон (45449,2 га, або 54,4 %), сільськогосподарських підприємств (289,8 га

або 0,3 %), вулиці та дороги (4341,8 га, або 5,2 %), водні поверхні (6309 га або 7,6 %), інші (1727,4 га або 2,1 %).

Територіальні ресурси міста, які можуть використовуватись для містобудівних потреб, ураховуючи еколого-містобудівну оцінку території, на даний час складаються із земельних ділянок:

- вільних, відведених та неосвоєних в попередні роки, незавершеного будівництва;

- мікрорайонів та кварталів застарілого житлового фонду;

- промислового та комунально-складського призначення, які використовуються нераціонально;

- спеціального призначення, на яких може розташовуватися житло для військовослужбовців;

- сільськогосподарського призначення, на яких недоцільне вирощування сільсько- господарської продукції.

Кількість вільних територій, придатних для подальшого розвитку міста, вкрай обмежена. В той же час, значна частина територій майже всіх функціональних зон використовується неефективно.

У межах міста знаходиться біля 2,788 тис. га колишніх земель сільсько- господарських підприємств, з яких 2,498 тис. га вже відведені для житлового та громадського будівництва.

На сельбищних територіях є незабудовані земельні ділянки, надані під комплексну житлово-громадську забудову загальною площею 405,6 га (Теремки-3 в Голосіївському районі, Осокорки Північні, Осокорки Центральні, житлова забудова в складі БДК «Київ

Сіті» в Дарницькому районі), а також вільні території, що передбачені для розміщення перспективної комплексної житлово-громадської забудови – Осокорки-Південні, житловий район по вул. Озерній – вул. Північній в Оболонському районі загальною

площею 280,0 га. Для розвитку промисловості та комунального господарства намічені території по вул. Пухівська (Промрайон "Троєщина") – 237 га, та на південь від озера Тягле (Промзона "Осокорки") – 136 га.

Основним ресурсом для потенційної комплексної реконструкції є квартали (мікрорайони) повоєнної забудови, на яких розміщено біля 11 млн. кв. м застарілого житлового фонду, з якого біля 92,8 тис. кв. м ветхого та аварійного житлового фонду, що

вже підлягає знесенню. Сумарна площа територій, яка потребує поетапного здійснення комплексної реконструкції застарілого житлового фонду складає на перспективу 597,2 га. Ефективність використання ряду промислово-виробничих та комунально-

складських територій та територій спеціального призначення вкрай низька.


Новые обещания
FACEBOOK GROUP