Бої за Яготин | Праві проти сирійців

Третій пункт тимчасового проживання біженців у країні — яготинці пояснюють: проти, бо бояться. Проект із дворічним бюджетом містечка може простояти порожнім. Праворадикальні активісти вбачають політику і долучаються до акцій. Публічний діалог представників міграційної служби України та ООН у справах біженців закінчився яйцями у бік їхніх автівок, пише hromadske.tv

БІЖЕНЦІ НА ІМПОРТ

 

 «Біженці на експорт? Навіщо вони нам? На імпорт!» — вигукує у мікрофон коротко стрижений у чорній куртці праворадикал.

На другу зустріч із яготинцями представники ООН у справах біженців та працівники державної міграційної служби приходять на розігріту публіку. Розмова про відкриття тимчасового пункту біженців перетворюється на націоналістичний протест. У кінці лютого пенсіонери та молоді батьки з дітьми вийшли сказати про свої острахи вперше, реагуючи на новину про сусідство з іноземцями, самостійно. Цього разу приєднались столичні  активісти ДУК «Правий сектор» та Цивільного корпусу «АЗОВ».

 

Після першого протесту жителі містечка сформували громадський штаб. Керівник — яготинець Іван Бойко обурюється, ніхто з громади не проконтролював, для чого саме вже 13 рік добудовують колишній гуртожиток медичного училища.

«Громада не виступає проти біженців. Чому питання підняли без згоди? Громада б не створила пункт біженців біля дитячого садка. Нехай поселять у мертве село. Хати є – людей нема. Туди дорогу, інфраструктуру і тепличку туди поставити, нехай працюють і вирощують овочі».

«Поки ви тут, громадські організації вам допоможуть», — підтримує натовп місцевих жінок керівник «Правого сектору» Київщини.

«Ви запитайте його, він за чи проти?», — перебиває активіст правого сектора голову райради, поки той розповідає на мікрофон про можливі інвестиції у місто щойно пункт почне діяти.

«Нащо нам тут бородаті? Якщо вони приїдуть – ми їх поріжемо», —  дістає документи яготинський молодий чоловік.

 

Із вікон будинку культури, під яким скандують: «Ми чітко сказали, пункту біженців у Яготині — НІ!» активісти ДУК «Правий сектор» та ЦК «АЗОВ» розвішують прапори з символікою.

До початку травня третій пункт тимчасового перебування біженців буде готовий частково. Спершу заселять більше ста іноземців з різних країн. Стільки ж — щойно завершать ремонт. На цій акції від націоналістів звучить конкретна цифра «200 сирійців». Місцеві остерігаються хвороб, підвищення рівня злочинності, терактів, непорозумінь через мовні та релігійні відмінності.

 

«Євросоюз — багаті, візьміть собі їх. Знайшли Яготин!»

«Сірійці приїдуть — не буде роботи. Де молоді робити? Немає де!»

«Одної віри люди нехай до нас приїжджають. Зачєм нам друга мова».

«У мене дитинка маленька. Я дуже боюся, кажду мінуту якісь ще болячки будуть».

«Треба своїх пригортати, а не іноземців-туземців», — закінчує вірш бабуся про сина, який повернувся з війни.

Представникам міграційної служби доводиться покинути площу у супроводі правих активістів, так і не сказавши точні цифри та національність тих, кого заселять. Навздогін авто летять яйця.

Афганістан, Пакистан, Палестина, Іран, Ірак, Сомалі і Російська Федерація — серед країн, жителі яких найчастіше шукають легального притулку в Україні, за даними Державної міграційної служби. 13 років тому Україна приєдналась до «Конвенції ООН про статус біженців 1951 року». Зобов`язання перед світовою спільнотою тепер дорівнює лібералізації інтеграційних процесів. 

РІШЕННЯ ЗА ГРОМАДОЮ

300 мільйонів гривень на добудування пункту тимчасового проживання Україна витратила із держбюджету за рік. Це дворічний бюджет містечка.

 

Яготинський пункт може стати єдиним з трьох центрів для біженців, у якому діятиме програма культурної та мовної інтеграції іноземців та медичний центр. Перший поверх облаштували зручностями для людей з обмеженими можливостями, стіни прикрасили картинами, сантехніка в душових кімнатах із білої пластмаси, на поверхах — молитовні кімнати, у пункті вже працює вайфай. Дев`ять охоронців контролюватимуть безпеку мешканців центру. Утім, заселити біженців міграційна служба зможе лише за згоди місцевих. 

   

За день до акції в Яготин приїздив губернатор Київщини та представники міжнародних організацій, щоб зменшити публічну напругу. Жителі міста пункт тимчасового перебування біженців вимагають віддати переселенцям зі сходу, Криму або ж заселити туди родини бійців АТО. Через міську голову бажання дійшли обласної ради, звідки голосуванням більшості вирішили передати на розгляд уряду.

Губернатор Максим Мельничук розмежовує проблеми внутрішніх переселенців та біженців у області. Стоїть на дотриманні міжнародних зобов`язань. «Стратегія  області така, що міжнародні донори і організації, що допомагають запустити роботу пункту, допомогли б збудувати  ще і реабілітаційний центр на території центральної районної поліклініки Яготина. Допомогли б збудувати подібний центр, що вже забезпечить вирішення проблем із внутрішніми переселенцями».

На центральній площі Незалежності в Яготині збирають підписи проти пункту біженців.

    —    Іван Белбас — ваше прізвище, —  простягає аркуш із підписами. 
    —    Я знаю. Вже 84 года знаю, что я Иван Петровичь. Так я уже подписывал это.
    —    Скажіть, я довіряю Надії Пилипівні, —  чоловік підписує. — Я вас люблю, жінка обіймає по-товариськи Івана Петровича. 
    —    За що підписались? — запитую.
    —    Эта женщина нормальный человек, я подписал.

У будівлі районної адміністрації — нарада голови разом із працівниками міграційної служби, представниками ООН, правозахисниками та громадою. Головного лікаря турбують можливості лікування нетипових хвороб, безробітних — створення робочих місць.

«Якщо зараз не пустимо, то чи приїде хтось з інвестиціями. Кажете, дайте донецьких. А хто гарантує, що не буде там наркоманії, не буде злочинності?» — бере слово голова адміністрації.
Активісти «Правого сектору» знову повертаються до «200 сирійців».

«Не бійтесь казати, що ми проти біженців. У нас в країні війна. У нас біженці зі сходу з дітьми живуть у центрах без води і світла. А я вчора говорив з представниками націоналістичного руху Швеції, Норвегії та Фінляндії Nordic Union. Вони сказали, ні в якому разі не дозвольте».