Культ Бандери в Україні категорично неприйнятний в Польщі.
Голова Проводу ОУН Степан Бандера ніколи не стане об'єднуючим фактором між українцями і поляками. Таку думку в інтерв'ю журналу "Країна" висловив польський доброволець АТО Конрад Камільський.
"Культ Бандери в Україні категорично неприйнятний в Польщі. В українців та поляків є багато спільних сентиментів. Але є серйозні нюанси. Наприклад історія. Волинь - одна з больових точок в наших стосунках. Ця тема зараз загострилась через показ фільму "Волинь" (польський фільм 2016 року про геноцид поляків у 1943 році на Волині - "Країна").
"Я завжди намагаюсь не говорити на цю тему і з українцями і з поляками. Але давно зрозумів: те, чому вчать вас про Бандеру і мене у свій час - це абсолютно різні речі. В політиці української історії немає ненависті до Польщі. Але Бандера і УПА для поляків - це злочинці. Я неодноразово казав полякам, що і в нашій історії є складні моменти по відношенню до України та її народу в часи Речі Посполитої, Другої світової війни. Поляки про це не знають, хочуть бачити лише факт злочину проти свого народу, але не хочуть знати через що так сталось".
На думку Конрада культ Степана Бандери погано відображається на сприйнятті України європейцями.
"Прославляння Бандери й прагнення в Європу - суперечить одне одному. В Євросоюзі дуже сильне єврейське лобі. Всі антиєврейські постулати й націоналізм сприймаються критично. Петлюра і Бандера - це вже історія. Один і другий хотіли доброго майбутнього для України, робили помилки. Але якщо мова йде про загальну європейську демократичну сім'ю, треба рахуватись з іншими. Але, не полякам вирішувати яких героїв обирає Україна і з тим треба рахуватись. 99% поляків, які ненавидять Бандеру, не знають, що він відсидів 3 роки в Заксенхаузені. Так само не знають, що двоє його рідних братів Олександр і Василь загинули в Освенцимі. Так само не знають про генерала УНР Марка Безручко, армія якого захищала Замость в серпні 1920-го, завдяки чому поляки розбили армію Тухачевського. Це одна з найбільших перемог польської армії в її історії. Цей день зараз як свято. Поляки не знають, що з ними пліч-о-пліч воювали українці".
Проте, за словами Камільського, в історії стосунків між Польщею та Україною є достатньо постатей для об'єднання.
"Мені особисто більше імпонує постать Петлюри, який співпрацював з поляками. Ми разом перемогли під Варшавою росіян. Думаю Петлюра міг би бути таким героєм, який би міг об'єднати. Так само Сагайдачний наприклад. У нас більше того, що може нас об'єднати ніж навпаки. Але, повторюсь, поляки не мають права обирати Україні своїх героїв. І вам і нам в радянський період нав'язувала своїх Росія."
Конрад вважає, що тему Бандери спеціально підігрівають, щоб посварити між собою два народи.
"Внутрішня історична політика України сварить між собою не лише поляків та українців, а й українців між собою. Чим більше розділене суспільство, тим легше ним управляти." - сказав Конрад
Повне інтерв'ю з Конрадом Камільським читайте у наступному номері журналу "Країна" та стежте за анонсами на Gazeta.ua
Воли́нська траге́дія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або за В. В'ятровичем "Другої польсько-української війни". У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині. У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як "дія у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних.
Я буду снова баллотироваться в мэры!
оценка специалистов:
Уже в марте-апреле военнослужащие получат новые суммы выплат
оценка специалистов:
снова пообещал вернуть контроль на Крымом
оценка специалистов: