Владислав Якубовський – екс-голова Держекоінвесту, скандальний чиновник уряду часів Януковича, один із керівників групи компаній «Трейд коммодіті», учасник корупційних тендерів, пов'язаних із розкраданням коштів Кіотського протоколу, постачання неякісних продуктів харчування ЗСУ за завищеними цінами, постачання контрафактного палива та мастил для УЗ та ЗСУ у партнерстві із зрадниками України кумом Путіна Віктором Медведчуком та нардепом від ОПЗЖ Олександром Пономарьовим.

 Офіційна біографія

Народився 30 жовтня 1978 року в місті Хмельницькому. Перше місце роботи – компанія «Галичина Енерго» в Івано-Франківську (2000 рік).

З 2001 по 2008 рік працював у компаніях «Астра-Інвест» та «Астра-Трейд». Ці компанії через керівника Івана Басараба пов’язані з Валентином Згурським та Богданом Губським – у переліку компаній, які очолював та очолює Басараб, є «Євро-Старт» Згурського та ціла низка компаній Губського (наприклад, Київрибгосп та Еталон Інвест). Тобто, на початку кар’єри Якубовський працював на «Київську сімку».

У 2008 році недовго попрацював радником голови Хмельницької ОДА, а вже у листопаді 2008-го став директором компанії «Мезонк-К», яку пов’язують із Юрою «Єнакієвським».

У 2010 році був заступником голови Держкомрезерву та головою комісії з реорганізації цієї структури

З грудня 2011 року по квітень 2013-го був головою Держекоінвесту, організації, створеної для реалізації домовленостей Кіотського протоколу.

З 2014 по теперішній час – фактичний керівник групи компаній «Трейд Комодіті», створеної за часів президенства Петра Порошенка кланом наближених до нього підприємців - Олександром Грановським та Андрієм Адамовським.

Бізнес

Структури, напряму афільовані з Якубовським:

1.    Констракшн Поінт, заснована у 2009 році. Статутний капітал - 500 000 гривень.

У ній Якубовський має 50%, ще по 25% належить Зазі Зозірову та громадянину Грузії Зазі Гумберідзе. Підписант - Ірина Шведовська.

2.    Логістична компанія Синергія, заснована у 2015 році. Статутний капітал - 716 000 гривень.

У ній Якубовський має 30% (на сьогодні - через компанію “Євразія), Данило Константінов 25%, Валерій Лозутов 25% і Ян Немировський 20%. Всі партнери у цій фірмі походять з Дніпропетровської області. До 2020 року компанією керував Димитрій Медвєдєв, потім його замінив Олег Бондар.

Офіс цієї компанії раніше знаходився у бізнес-центрі “Євразія”, разом із офісами Олександра Грановського та Андрія Адамовського.

3.    Інвестиційна компанія Євразія, заснована у 2016 році. Статутний капітал - 1 000 000 гривень.

У ній Якубовський має 50%, ще 50% належать Дмитру Адамовському, сину Андрія Адамовського, через венчурний фонд Центавр.

4.    Українська локомотивобудівна компанія, заснована у 2016 році. Статутний капітал – 114 407 000 гривень.

У ній Якубовський та Адамовський мають 30% через інвесткомпанію Євразія. 29% має Володимир Вітніцький через компанію Фул Трейдінг ще 29,9% має Павло Тіщенко через компанію Солар Енерджі Грін, 10% з 2021 року належать Олександру Слюсарчуку.

Офіс цієї компанії раніше знаходився у бізнес-центрі “Євразія”, разом із офісами Олександра Грановського та Андрія Адамовського.

5.    Асоціація українських залізничних перевізників, заснована у 2019 році.

Її засновниками виступають Українська локомотивобудівна компанія, співвласником якої є Якубовський, та Західноукраїнська логістична компанія, яка записана на адвоката Олега Ярему. Підписантом компанії вказано Андрія Мірошнікова, екс-керівника Департаменту комерційної роботи Укрзалізниці. 

Корупційні скандали: розкрадання бюджетних мільярдів, співпраця зі зрадниками України, завдання шкоди оборонним підприємствам та ЗСУ

-        Розпил грошей «Кіотського протоколу»

У 2011 році Якубовського призначили головою Держекоінвесту – агенції, яку було створено для реалізації домовленостей Кіотського протоколу та освоєння грошей, які інші країни вкладають у боротьбу з викидами парникових газів в атмосферу.

Вже у червні 2012 року Держекоінвест виділив 1,2 мільярди гривень трьом фірмам Стройінвест 2007, Антіс Трейд, та Содетель, які на ці гроші мали забезпечити утеплення 323-х шкіл, дитсадків, інтернатів, лікарень та будинків для людей похилого віку по всій Україні (потім сума зросла до 1,7 мільярдів, а кількість об’єктів - до 500). Гроші було виділено без конкурсу, нібито через необхідність виконати роботи до настання холодів.

Дві компанії з трьох на той момент вже були замішані у схемах Укрзалізниці:

-        компанія Стройінвест 2007 виступала фіктивним конкурентом на тендерах УЗ, які вигравали компанії Гайдука-Тарути,

-        компанія Антіс Трейд реконструювала Донецький залізничний вокзал.

 

У листопаді 2012 року з’ясувалося, що програма майже не виконується, телефони компаній-прокладок не відповідають, за адресами реєстрації компаній нікого нема, а компанія Содетель передала підряд на виконання робіт компанії “Юри Єнакієвського” Карпатибудінвест.

“Українська правда” провела розслідування та з’ясувала, що з “Юрою Єнакієвським” так чи інакше пов’язані всі три компанії-прокладки. Катерина Кравченко, підлегла Якубовського, пояснила журналістам, що фірми-прокладки - це “молоді будівельники”, телефони у них не відповідають, бо “вони ж працюють” і взагалі, яка різниця, хто з ким пов’язаний.

Пізніше видання “Наші Гроші” з’ясувало, що:

-        “Содетель” був заснований донецьким підприємцем Віктором Мігдісовим, який влаштовував для своєї дружини показ мод на вертолітному майданчику президента та зносив будівлю управління інформації Донецької ОДА (на її місці Олександр Янукович побудував бізнес-центр “Столичний”, у якому зареєстровані відомі фірми родини Януковичів: “Дім мисливця” та “Менеджмент ассетс корпорейшн” (МАКО));

-        “Антіс трейд”, протягом кількох років розміщувалася на Залізничному шосе 47. За цією ж адресою було зареєстроване ТОВ “Гормашнсаб”, керівник якої Андрій Остапко був відомий, як менеджер Іванющенка та один з ключових персонажів в багатомільярдній зерновій оборудці компанії “Хліб Інвестбуд”. Потім “Антіс трейд” переїхав на Чигоріна, 18. За цією ж адресою було зареєстроване ТОВ “Оіл рівер”, яке є одним з ключових у бізнес-імперії Іванющенка.

Значна частка робіт так і не була виконана, тобто гроші було вкрадено.

Крім того, у серпні 2012 року Якубовський писав листа тодішньому прем’єр-міністру Миколі Азарову, у якому скаржився, що ніхто з країн-учасниць Кіотського протоколу, крім росії та білорусі, не підтримує бажання України продовжувати отримувати допомогу, не скорочуючи викидів. Тобто, не виконуючи основної умови Кіотського протоколу. А у листопаді 2012-го делегація під головуванням Якубовського заявила на конференції ООН, що викиди вуглецю Україна планує збільшити.  

Після звільнення з посади та повалення влади Майданом Якубовський, ймовірно, залишився у схемі – у жовтні 2014 року з’ясувалося, що освоєнням грошей Кіотського протоколу продовжує займатися екс-регіонал Володимир Бандуров, помічником якого був Якубовський.

Розпил грошей Міноборони на неякісних продуктах для армії в інтересах Юри «Єнакієвського»

З листопада 2008 року по вересень 2009-го Якубовський працював заступником директора компанії “Мезон-К”.

Навесні 2009 року ця компанія фігурувала у скандалі з розпилом грошей на харчі для армії – вона купувала продукти за ціною, вдвічі вищою за ринкову, не підтверджувала витрати, а компанію “Епіфіт”, якій “Мезон-К” перераховувала кошти, взагалі не вдалося знайти.

Лобістом “Мезон-К” виступав Михайло Єжель, на той момент ще не міністр оборони, а головний інспектор МО.

Згідно з розслідуванням Тетяни Чорновол, Михайло Єжель просувався у Міністерстві завдяки протекції Юрія Іванющенка. У цьому ж розслідуванні згадується інша пов’язана з Іванющенком людина, Димитрій Мєдвєдєв – пізніше він з’явиться у переліку однієї з компаній Якубовського.

У 2010 році видання “Дзеркало тижня” стверджувало, що одним із методів просування нових підрядників у царині військових харчів взагалі і “Мезон-К” зокрема, були штучно організовані харчові отруєння солдатів.

«Трейд Коммодіті» - король тендерів епохи Порошенка

«Трейд Коммодіті», або, як її називають на ринку – «комоди». Це розгалужена система компаній, яка виникла після обрання Петра Порошенка президентом і стала одним з найбільших тендерних переможців та імпортерів палива в Україну. Як підрахували «Наші гроші» на основі аналізу даних «Вісника держзакупівель» та інформації системи «Прозорро», за часів «Петра П’ятого» «комоди» натендерили 17 мільярдів на паливі для держави. Група нікому невідомих до цього компаній-ноунеймів, записаних переважно на фунтів з Дніпропетровської області, зайшла на ринок у 2015 і сіла на найбільш жирні теми. Політичне прикриття групи здійснював народний депутат Олександр Грановський, головним інвестором групи виступав бізнесмен Андрій Адамовський, керував групою Владислав Якубовський.

За часів Порошенка 17 млрд грн державних коштів комоди отримали від таких замовників:

1.    Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» – 10,28 млрд грн.

2.    Міністерство оборони України – 5,53 млрд грн.

3.    Державне агентство резерву України – 0,42 млрд грн.

4.    АТ «Центренерго» – 0,23 млрд грн.

5.    Філія «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК» – 0,10 млрд грн.

А розподілені кошти були між всього 6 компаніями:

1.    ТОВ «Трейд Коммодіті»– 5,18 млрд грн

2.    ТОВ Фірма «Фідея»– 3,34 млрд грн.

3.    ТОВ «Август Пром» – 3,20 млрд грн.

4.    ТОВ «Оптімус Конекшн» («Газтрейд») – 3,06 млрд грн.

5.    ТОВ «Торум» – 1,97 млрд грн.

6.    ТОВ «Мета Оіл» – 0,22 млрд грн.

Тендерні махінації “Трейд Коммодіті”

“Трейд Коммодіті” прямо пов’язана з Андрієм Адамовським та була зареєстрована у БЦ “Євразія”, в якому було зосереджено кілька компаній-прокладок Адамовського та Грановського: “Трейд Коммодіті”, “Максмед” та “Торум”.

У квітні 2016 року Міноборони провело тендер на закупку палива - перемогу практично по всім лотам отримала нікому на той момент не відома фірма з Дніпродзержинська, “Трейд Коммодіті”. Компанія мала поставити Міністерство паливо різних видів на суму у 1,24 мільярди гривень. Згідно розслідування, опублікованого у “Дзеркалі тижня”, у тендера була низка особливостей:

- найбільший конкурент, компанія WOG буквально звільнила дорогу для “Трейд Коммодіті”, а потім поставила “прокладці” власне паливо, аби та могла виконати контракт;

- після завершення тендеру Міноборони та “Трейд Коммодіті” двічі погоджувалися на підвищення ціни палива, причому обидва рази дані про нову ціну та зміни найменувань палива не публікували;

- забирати та платити за паливо Міноборони почало не тоді, коли ціна була найнижчою, а тобі, коли вона була найвищою, після перегляду контрактів;

- після перегляду контрактів ринкова ціна обвалилася, але нового перегляду не відбулося – тобто Міноборони намагалося купити паливо не якнайдешевше, а якнайдорожче;

- в результаті маніпуляцій з цінами Міноборони переплатило “Трейд Коммодіті” щонайменше 100 мільйонів гривень.

У 2018 році НАБУ завершило досудове розслідування. Винними призначили:

- заступника Міністра оборони Ігоря Павловського,

- директора та працівника відділу Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони,

- посадову особа Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони,

- “фактичного власника Трейд Коммодіті”.

 

У 2019 році НАБУ висунуло звинувачення щодо цього тендеру посадовцям Міноборони та “Трейд Коммодіті”.

Також у 2019 році Андрій Адамовський дав інтерв’ю “Економічній Правді”, у якому заявив, що є лише інвестором “Трейд Коммодіті”, а кінцевими бенефіціарами компанії є “группа молодых ребят”, імена яких він називати відмовився.

Також він повідомив, що після скандалу “Трейд Коммодіті” справ по суті вже не веде (вони дійсно почали процедуру банкротства) і заперечував бізнес-партнерство з Олександром Грановським.

 

Тендерні махінації “Торума”

У 2017 році “Торум” називали клоном “Трейд Коммодіті”. Ця компанія пов’язана з Владиславом Якубовським через її бенефіціара Димитрія Медвєдєва, який до 2020 року керував “Синергією”, однією з компаній, власником яких є Якубовський. Офіс цієї компанії знаходився у бізнес-центрі “Євразія”, разом із офісами Олександра Грановського та Андрія Адамовського, ЗМІ багаторазово називали її “фірмою з орбіти “Трейд Коммодіті”” та фірмою Грановського-Адамовського.

Після впровадження УЗ спеціальної атестації компаній, які можуть постачати УЗ мастильні матеріали, стала однією з двох компаній, які отримали потрібний для работи допуск. Другу компанію, “Агрінол”, пов’язують з екс-нардепом Олександром Пономарьовим (Воля Народу).  

 

Торум відзначився масштабним ухиленням від податків та систематичним зриванням тендерних угод на постачання палива:

- У 2018 році “Торум” виграв тендер на постачання дизельного палива на комбінат “Астра” і не поставив паливо, бо ціни зросли, а Держрезерв відмовився підвищувати ціну.

- У тому ж році компанія намагалася продати Міноборони бензин, заборонений в Україні (раніше той же бензин намагалася продавати “Трейд Коммодіті”).

- У тому ж 2018-му Торум поставила УЗ дизелю на 700 мільйонів гривень за завищеною, на думку ДФС, ціною. А також не сплатила біля 920 мільйонів гривень податків під час ввозу в Україну паливно-мастильних матеріалів.

- У вересні 2020 року було змінено керівництво тендерного підрозділу Укрзалізниці – керувати тендерами поставили Тімура Валієва, якого “Наші Гроші” називали людиною Арсена Авакова.

Вже за місяць після цього УЗ отримала паливну кризу – компанії, які надали тендерні пропозиції по поставках дизелю, відмовилися постачати паливо за узгодженою ціною, оскільки ринкова ціна на дизель виросла. Найбільшим постачальником за результатами того паливного тендеру було обрано компанію Торум і вона ж відмовилися від постачання палива першою. Після тривалих переговорів УЗ заплатила на 30% більше.

 

Головний тендерний троль: компанії Якубовського зривають тендери

Навесні 2017 року Укрзалізниця оголосила тендер на 304 мільйони гривень – планувала закупити 250 вантажних напіввагонів. До тендеру було допущено 3 компанії – відомі Крюківський та Попаснянський заводи та невідому на той момент компанію Максмед Інтернешнл, яка була допущена до тендеру попри очевидне порушення його умов – вона мала надати щонайменше 2 договори про виконання аналогічних робіт, а надала лише один. Паралельно Максмед Інтернешнл (входить до групи «Трейд коммодіті») виграла ще один тендер Укрзалізниці, на 60 мільйонів гривень.

У процесі тендеру Максмед звернулася до АМКУ і прибрала з конкурсу Крюківський завод. Після цього “Максмед” оскаржила цілу низку тендерів Укрзалізниці, через що були заблоковані закупівлі вагонів на суму близько 8 мільярдів гривень. “Економічна правда” з’ясувала, що масові оскарження тендерів почались, коли "Максмед Інтернешнл" було перереєстровано на Юлію Павліченко.

Всього у 2017 році “Максмед” подала 157 скарг на закупівлі, в основному – закупівлі Укрзалізниці, причому VoxUkraine дослідив, що вона незвичайно часто не брала потім участі в оскаржуваних тендерах і дійшов висновку, що дії компанії можна трактувати, як саботаж.

Поставки «бодяжного» палива УЗ и Міноборони

Одна із найскандальніших сторінок у діяльності «комодів» - поставки «бодяги» державним підприємствам. Головне слідче управління Нацполіції у межах кримінального провадження № 42015000000000717 встановило, що у 2015-2016 роках компанії з групи «Трейд Коммодіті» під виглядом бензинів марок А-80, А-92, А-95 і дизельного палива ділки продавали «суміші нафтових фракцій, які містять небезпечні хімічні речовини». У переліку фігурували 4 постачальника палива для «Трейд коммодіті» – ТОВ «Укр Петрол», ТОВ «Елемент Нафта», ТОВ «Західна нафтогазова компанія» і ТОВ «Алекспром». «Бодягу» готували на території ДП «НВО Павлоградський хімічний завод» (ПХЗ)», де шахраї розгорнули незаконний нафтопереробний цех. Низькоякісне паливо за готівку продавали низці підприємств, серед яких окремо зазначено ТОВ «Трейд Комодіті», а кінцевим покупцем палива були ДП «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця» та «Львівська залізниця».

Упродовж всього періоду свого існування «комоди» не соромилися поставляти «бодягу» органам, від яких залежить національна безпека – Укрзалізниці, Міноборони, Держрезерву.

Зокрема, у 2017 році керівник Держрезерву Вадим Мосійчук повідомляв про конфлікт із «Трейд коммодіті» через поставку неякісного палива. Конфлікт був пов'язаний із тим, що поставлений бензин через два тижні почав розшаровуватися в резервуарах.

У 2019 році розслідування ДФС встановило, що у 2018-2019 рр. до України імпортували паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо, бензин, паливо для реактивних двигунів авіаційного палива для газотурбінних двигунів JET A-1, базову оливу) із заниженням митних платежів. Нафтопродукти змішували і вже фальсифіковані продавали підприємствам за завищеними цінами.

За даними слідчих, у злочинній діяльності брали участь ТОВ «Ферст Груп» (яке поставило Міноборони бензину того ж року на 0,5 млрд грн), ТОВ «Софт Оіл», ТОВ «Фірма «Фідея», «Торум», ТОВ «Голд – Сістем», ТОВ «Август Пром», ТОВ «Оптімус Конекшн», ТОВ «Ітіолі», ТОВ «Скайторг», ТОВ «Мета Оіл» та ТОВ «Мерген» - тобто, всі керовані Якубовським структури «комодів».

Слідчі вважали, що така схема є прикриттям імпорту до України дизельного пального під виглядом авіаційного палива для газотурбінних двигунів JET A-1 замість іншого підакцизного товару – дизельного палива, ставка податку якого значно вища. Номенклатура авіаційного палива до кінця 2018 р. підлягала розмитненню за ставкою акцизного податку – 21 євро за 1000 літрів. При цьому ставка акцизу на дизельне пальне складала 139,5 євро за 1000 л. А поставки базової оливи, яка не відноситься до підакцизного товару, взагалі не оподатковуються акцизним податком.

Тобто була створена схема космічного прибутку лише на ухиленні від сплати акцизу: купити авіаційний керосин та базову оливу, змішати у пропорції 85% до 15%, продати державі як дизпаливо. Саме так діяли «комоди» протягом всього періоду свого існування. Що характерно – після виходу на сцену медведчуківських – керосин та олива закупалася в «Роснефті», поставлялася в Олешки Херсонської області, бодяжилася на нафтобазах у Кривому Розі, Херсоні, Олешках.

Участь у корупційній схемі відшкодування ПДВ

Міністерство оборони платило своїм постачальникам палива 7% ПДВ, хоча уряд ще на початку вторгнення встановив нульову ставку на паливо для потреб ЗСУ. За інформацією Державної аудиторської служби, приватний постачальник у 2022 році через механізм «скруток» одразу вивів з обороту кошти, призначені для сплати податку назад державі. СБУ поки безуспішно намагається знайти цього постачальника, який примудрився не лише скручувати, а ще й продавати паливо державі у перший рік війни із жирною та аж ніяк не ринковою націнкою – за ціною 56-62 тисяч гривень за тонну. Це відповідає ціні 57-63 гривень за літр. Таких цифр у той період не було на жодній автозаправці країни. Найдорожчі види дизелю коштували максимум до 55 гривень за літр. За інформацією ЗМІ, цей постачальник – компанії Владислава Якубовського.

 

Закупівля неякісного харчування для ЗСУ, спроба зірвати результати відкритих тендерів Міноборони

6 червня Міністерство оборони України провело відкриті тендери через Prozorro на закупівлю 22 позицій їжі для армії, внаслідок чого вдалося зекономити 6 млрд грн. Антикорупційна рада та активісти звинуватила компанію Трейд Граніт інвест у спробі зірвати відкриті тендери в Prozzoro на закупівлю продуктів харчування для армії. Власницею цієї компанії є Юлія Павліченко, яка також володіла Макмед Інтернешнл, однією з найбільш скандальних компаній групи Трейд Коммодіті. Для зриву відкритих торгів Prozorro компанія Якубовського використовувала масові позови до судів та брудну інформаційну компанію проти членів Антикорупційної ради Міноборони, в тому числі з використанням проросійських медіа – Анатолія Шарія, Вадима Рабиновича, телеграм-каналу Резидент тощо. Член ради Дана Ярова оцінювала замовну кампанію у $100 тис.

 

Ухиляння від сплати акцизу та нанесення шкоди оборонному підприємству, що модернізує бойову авіацію

НТК «Електронприлад» - підприємство, що бере участь у програмах модернізації української бойової авіації, зокрема, виробляє бортові узагальнені системи вбудованого контролю та попередження екіпажу для літаків МиГ-29 та СУ-27.

За даними БЕБ, яке відкрило провадження № 42022000000000330, «комоди» використовували державне підприємство як прокладку для безтоварних операцій. Прокладку з податковими пільгами, передбаченими законом «Про розвиток літакобудівної промисловості» та постановою Кабміну. Вони отримували від «Електронприладу» векселі на десятки мільйонів гривень, які гасили у ДПС, таким чином ухиляючись від сплати акцизного податку за паливо. Як слідує з матеріалів судових засідань, було погашено векселів більш ніж на 70 млн грн. Паралельно «Електронприлад» за рахунок сформованого на паливі податкового кредиту зареєстрував податкові накладні на прокладу-покупця – ТОВ «ХІМПРОДУКТ ПЛЮС» на загальну суму ПДВ 36,13 млн гривень. І купила ця прокладка у держпідприємства вже не паливо, а органічний розчинник. Загальні збитки державного оборонного підприємства оцінюються в 120 млн грн.

Паливо на склади «комодів» поставила Coral Energy. Саме вона замінила Proton Energy Group S.A. Медведчука у 2021 році після санкцій, і стала поставляти продукцію «Роснєфті» в Україну. Власник Coral Energy Тахір Гараєв живе у Москві, компанія кредитується «Газпромбанком», «Сбербанком» та «Промсвязбанком». Це один з найбільших трейдерів «Роснєфті», за допомогою якого росія обходить нафтові санкції.

 

Співпраця Якубовського зі зрадниками України

Нещодавно за матеріалами СБУ і ДБР підозру у державній зраді отримав депутат ОПЗЖ Олександр Пономарьова. Встановлено, що з початком повномасштабної війни він поїхав у Бердянськ, і налагодив роботу своїх підприємств «Азмол» та «Агрінол» для постачання паливно-мастильних матеріалів для військової техніки рф.

Більше 10 останніх років тендери Міноборони та Укрзалізниці на постачання моторної оливи Пономарьов дерібанів із структурами або Медведчука («Корнет ойл», «Глуско», «Протон енерджі») або групою компаній «Трейд Коммодіті» Адамовського-Якубовського («Торум», «Фідея», «Август пром» та інші).

Монополізація цих тендерів на двох учасників, що діяли як єдиний механізм і ділили державний пиріг навпіл досягалась штучними обмеженнями конкуренції. Умови допуску до тендерів прописувалися таким чином, щоб для них підходила продукція окремих постачальників.

За минулої влади впровадження «УЗ» спеціальної атестації компаній такі допуски отримали тільки «Агрінол» Пономарьова і «Торум» Адамовського-Якубовського. І відповідно саме вони закривали потреби «Укрзалізниці» у мастильних матеріалах, наприклад, у 2018 році: тоді «агрінолівці» поставили залізниці 7,941 тис тонн, фірми з групи «Трейд коммодіті» — 7,861 тис тонн.

Схожа схема працювала у Міноборони. Умови тендерів на постачання олив певної марки у військовому відомстві прописані тільки під одну компанію — «Агрінол», але «комоди» заробляли, продаючи міністерству продукцію «Агрінолу». Але проблема не тільки у зухвалому розкраданні державних коштів, а в тому що мастило, яке вони постачали для українських танків, було геть низької якості, і призводило до виходу з ладу танкових двигунів. І, схоже, що це була не просто недолугість та низький технологічний рівень, а свідома диверсія. І з початком повномасштабної війни наслідки цієї диверсійної роботи у повній мірі відчули наші танкісти. Герой України, танкіст Євген Пальченко розповів, що його танк перегрівався через мастило «Азмол», через що постійно зупинявся, тоді як ворог був зовсім близько.

Не дивлячись на численні скандали, компанії групи «Трейд коммодіті» досі присутні у тендерах УЗ та Міноборони, та навіть планують вихід на ринок авіаційного палива, яке зараз із зрозумілих причин затребуване лише бойовою авіацією.

 

Зв'язок Якубовського із відомими злочинцями та аферистами

ОЗУ «Савлоха»

Журналісти-розслідувачі стверджують, що бізнес партнер Якубовського колишній спортсмен міжнародного класу Заза Зозіров, який був активним учасником злочинного угрупування ОЗГ «Савлоха». Зозіров став партнером Якубовського по компанії «Констракшн Поінт» у 2009 році – на той момент Якубовський вже співпрацював з Юрієм Іванющенком. Пік спортивної кар’єри борця Зази Зозірова припав на кінець 90-х - у той період президентом Федерації спортивної боротьби був кримінальний авторитет Борис Савлохов, а іншою зіркою цього ж виду спорту у той же період – Ельбрус Тедеєв, депутат від «Партії регіонів».

Листування Льва Парнаса

У 2020 році в рамках справи про імпічмент Дональду Трампу американська розвідка опублікувала переписку Льва Парнаса (він є партнером Руді Джуліані, а той, у свою чергу, був адвокатом Трампа).

У листуванні з Арсеном Аваковим Парнас згадує «Українську локомотивну компанію» та Владислава Якубовського – він хоче, аби Аваков допоміг Якубовському почати перевезення на Львівській залізниці.

Суд у Нью-Йорку засудив Парнаса до 20 місяців в’язниці у червні 2022 року, визнавши його винним у незаконному фінансуванні виборчих кампаній, зокрема у використанні коштів російського інвестора з метою вплинути на кандидатів на виборні посади шляхом пожертвувань до їхніх виборчих фондів.