• Родилась 6 августа 1972 года. Образование высшее.
• В 1994 году окончила Киевский государственный экономический университет, специальность - финансы и кредит, квалификация - экономист.
• В налоговой службе работает с 1994 года, с 2000 по 2002 год - на руководящих должностях, с 2002 по 2011 год работала на должности заместителя председателя ГНА в Житомирской области.
• Награждена нагрудным знаком ГНА Украины «За честь и службу».
• Награждена памятной медалью «За весомый вклад в развитие Днепропетровской области».
• С 5 июня 2013 года - заместитель начальника Главного управления Миндоходов в Днепропетровской области.

Наказом Державної фіскальної служби України від 8 вересня 2014 року № 389-о призначена в. о. начальника Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Наказом Державної фіскальної служби України від 23 жовтня 2014 року № 988-о призначена в. о. начальника Головного управління ДФС у Житомирській області.

Лілія Куришко «забула» адресу нерухомості своєї сім’ї

Громадське обговорення кандидата на посаду начальника головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області Лілії Куришко, відбулось 20 серпня в Житомирській облдержадміністрації, викликало двозначне ставлення та неабиякий резонанс серед житомирян.
Не встигла Житомирщина оговтатись від події минулого тижня – 16 серпня, коли біля будівлі УМВС палили шини і відбувся протест активістів, щодо призначення на посаду начальника УМВС України в Житомирській області Вадима Фокіна і його рапорту про звільнення, як виник черговий скандал.
Між іншим, Вадим Фокін родом із Дніпропетровська, був заступником начальника ГУ Міністерства внутрішніх справ України (начальником слідчого управління). В свою чергу, за словами Лілії Куришко, з 2011 року вона разом із сім’єю проживає у Дніпропетровську, а з 2013 року і до сьогодні працює на посаді заступника начальника ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.
20 вересня на громадських обговореннях кандидата на посаду начальника ГУ державної фіскальної служби у Житомирській області були присутні активісти, депутати Житомирської міської та обласної ради, підприємці, спортсмени і ті, хто відбував покарання в місцях позбавлення волі. Під час громадського обговорення Лілія Куришко розповіла про себе, сім’ю, доходи, а також відповідала на подекуди гострі питання присутніх.
«Доходи сім’ї за 2013 рік сягають сукупно приблизно 200 тисяч гривень, – розповіла під час виступу Лілія Куришко. –  В Житомирі ми проживаємо в квартирі, площею 55 кв. м. Мій батько проживає в однокімнатній квартирі, площею 18 кв. м. Є в сім’ї земельна ділянка в селі Гадзинка – 20 соток, а в батька є земельна ділянка в Пряжево –  20 соток. Також у нас є два авто - Мітсубісі Корт 2005 року і автомобіль Лексус 2012 року».
Загалом громада по-різному реагувала на те, що розповідала кандидат на посаду. Були як прихильники, так і противники такого призначення. Ті, хто виступав «проти» запитували про можливі кримінальні справи. Лілія Куришко відповіла, що їх немає. Крім того, цікавилися її позицією, щодо корупційної системи в податковій і як вона планує її долати, а також тим, чому багато людей не хочуть з нею працювати.
Негативно житомиряни реагували на відсутність ще декількох кандидатур і будь-яких альтернатив. Громада зазначила, що відчуває себе ошуканою. На цей закид голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Машковський відповів, що на посаду заступників він сам дає пропозиції, бо йому «з цими людьми працювати», проте:
«Тут рішення ми не приймаємо, а остаточне рішення приймає Головна фіскальна служба України. Пані Лілія сама, знаючи мою позицію, висловила бажання взяти участь у слуханнях», – зазначив Сергій Машковський.
«За» кандидатуру Лілії Куришко виступили екс-член ГО «Автомайдан» з села Гуйва Іван Єщенко, якого виключили зі складу Автомайдана через негідну поведінку, директор ПАТ «Житомиробленерго» Анатолій Левицький (структури обленерго в Україні, за даними різних ЗМІ, є нібито підконтрольними російським підприємцям і депутатам), директор компанії «Юнік Фарма» Михайло Махінов (у 2012 році балотувався кандидатом у депутати Верховної Ради України по виборчому округу № 65), деякі представники спортивної громади Житомира (спортсмени-рукопашники, самбісти, футболісти) та ін.
Не менший резонанс викликала кандидатура Лілії Куришко і в соцмережах.
Зокрема, один із житомирських сайтів опублікував матеріал «До Інтернету потрапили списки чиновників-корупціонерів» (за 23 липня 2008 р.), в якій зазначено, що до списку чиновників-корупціонерів потрапила і Лілія Куришко.
Користувачі соцмереж цю інформацію підтверджували і спростовували.
Житомирський підприємець Олександр Дмитрук, який виступав під час громадського обговорення проти кандидатури Куришко і розповів, що на власному досвіді зустрівся з корупційними діями кандидата на дану посаду, до початку обговорення написав про її несхвалення на своїй сторінці в соцмережі.
Інформацію про те, що у 2005 році Лілія Куришко сприяла незаконному відшкодуванні з держбюджету ТОВ «Спец постач» (м. Андрушівка) близько 10 млн. грн. підтвердила екс-голова Андрушівської районної держадміністрації Катерина Курсон. «По Андрушівці правда. Вона особисто «керувала» відшкодуванням даної суми, будучи на посаді в обласній ДПА, особисто приїхала в Андрушівку і «тріпала» душу і здоров’я всім причетним до цього особам, як в ДПА, так і в УДК», – зазначила у коментарі Катерина Курсон.
Розділились думки щодо кандидатури і в представників ЗМІ.
Зокрема, житомирська журналістка Аліна Дембіцька 21 серпня, наступного дня після обговорень, побувала в Пряжево, щоб дізнатись, де саме знаходиться і яку саме земельну ділянку в Пряжево має родина Куришко, оскільки під час виступу Лілія Куришко випадково обмовилась, що має 20 га землі (замість 20 соток) і опублікувала результати поїздки на своїй сторінці в соцмережі.
«Не знаю чому, але громадські обговорення в Житомирі особисто мені не нагадують громадські і не дарма на них чиновники обговорються, називаючи їх «слуханнями». 21 серпня? після того як побувала на званих чергових «громадських» обговореннях, що відбулись 20 серпня і стосувались посади начальника ГУ державної фіскальної служби в Житомирській області Лілії Куришко, я вирішила втамувати свій інтерес і поїхала до Пряжево. Запитала у мешканців чи чули, щось знають про земельну ділянку, яка належить Куришко чи її рідним, оскільки під час виступу пані Лілія обмовилась і зазначила, що володіє 20 га землі, а потім виправилась і сказала 20 соток. Потім зателефонувала кандидату, щоб уточнити інформацію. Можливо, я розмовляла емоційно і трохи по-дитячому», – зазначає Аліна Дембіцька в соцмережі.
Текст телефонної розмови передано дослівно.
21.08.2014 р. (16 год. 40 хв.)
– Добрий день. Лілія Анатоліївна?
– Да.
– Мене звати Аліна. Журналіст. Я вам вчора ставила питання на громадських обговореннях.
– Мг.
– У Вас є вільна хвилинка?
– Ну, трошки зайнята зараз.
– Мені потрібна буквально хвилинка. Хотіла у Вас запитати. Ви вчора казали, що маєте ділянку чи будинок в Пряжево? Я просто зараз знаходжусь в Пряжево і хотіла запитати: це той будинок, який по вулиці Миру? Правильно?
– Я не пам’ятаю адреси.
– Не пам’ятаєте адреси???
– На мені немає ділянки і на членах моєї сім’ї: на мені і на моєму чоловіку немає адреси. Я Не пам’ятаю ділянку. Я реально зараз просто йду по вулиці і не пам’ятаю номеру.
– А просто сусіди кажуть, що це якби Ваш і…
– Аліна, Ви, будь ласка, займайтеся своєю справою так, як вважаєте потрібне. Давайте… МИ ПРОЙШЛИ ВЧОРА ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ. По-моєму, СТОРІНКА ПЕРЕГОРНУТА, Аліночка?
– По-моєму, не перегорнута. Це всього громадські обговорення були.
– Ну, а Ви хочете дальше зі мною співпрацювати чи як? Чи Ви хочете разом зі своїми колегами лити бруд на мене?
– Ні, абсолютно ні. Я хочу знайти істину. Ліліє Анатоліївно, хочу знайти істину.
– Дякую Вам за коментар. Да.
– Ні, я просто хочу знайти істину.
– Запам’ятайте: бруд до мене ніколи не пристане. Дякую Вам.
– Ліліє Анатоліївно…
Кінець розмови – 16 год. 41 хв. 41 сек. (Лілія Куришко поклала слухавку).
Після розмови журналістка зробила декілька фотознімків будинку, який, за словами сусідів, будує кандидат Лілія Куришко.
«А тепер, колеги, друзі, активісти, допоможіть, будь ласка, розібратись, що у нас в Житомирі відбувається? – пише журналістка. – І що означає «ПРОЙШИ» і «ПЕРЕГОРНУТА СТОРІНКА»???
20 серпня під час обговорень я запитала у Лілії Анатоліївни: 1) чи не входить вона до тієї чи іншої політичної партії; 2) чи досі працює в Дніпропетровську на посаді заступника начальника ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на що отримала відповідь: «Так, працюю, але взяла відпустку за власний рахунок на три дні».
Я аж ніяк не конфліктую. Мені просто цікава правда.
21 серпня пані Лілія не змогла згадати/назвати ні вулиці, на якій розміщена земельна ділянка, ні номера будинку… Допомогли сусіди. За словами одних, декілька будинків, яка належить родині Куришко, будують приблизно три роки, за словами інших, всього один рік. Якщо не помиляюсь, то під час громадського обговорення Лілія Куришко сказала, що земельна ділянка в Пряжево оформлена/належить її батьку (кому цікаво кадастровий номер – 1822086500:01:001:0811). На жаль, так і не встигла запитати за чиї кошти здійснюється таке не дешеве будівництво?.. Зізнаюсь чесно, спочатку мені було просто цікаво, але зараз я шокована і посадами, і кандидатами на посади держслужбовців різних головних управлінь.
Вважаю, що під час телефонної розмови нічим пані Лілію не образила, проте ті питання, які хотіла поставити, на жаль, так і не запитала, бо співрозмовниця кинула слухавку. Чому?!
Тепер щодо висновків:
По-перше, можливо, я чогось не розумію, але чому кандидат на ту чи іншу державну посаду приходить на громадські обговорення без декларації про свої доходи і доходи членів своєї сім’ї? Декларація має бути. Крапка. Зазначу, що держслужбовець із такою трудовою діяльністю як у Лілії Куришко має знати на пам’ять не лише декларацію, а й адреси усіх земельних ділянок. Тоді у громади і не виникатиме безліч провокаційних питань.
По-друге, якби це прикро не звучало, але один із виступаючих сказав, що як мінімум, під час обговорень мають розглядатись декілька кандидатур. Погоджуюсь на всі сто.
По-третє, громадські обговорення і «люстрація»… Сьогодні це і актуальне, й ірреальне слово. А почати можна з того (як варіант), щоб заборонити займати будь-які державні посади: керівникам, начальникам і їхнім заступникам, які перебували на держпосадах із 1990 до березня 2014 року, бо риба гниє з голови. На мою думку, це простий спосіб почати бодай з чогось, а не проводити формальні громадські обговорення», – підсумовує журналістка.
Житомиряни з нетерпінням чекають наступних кандидатур і громадських обговорень.

Кандидатура Лилии Курышко вызвала негативную реакцию у части местных предпринимателей, которые во время общественного обсуждения этого назначения обвиняли Курышко в коррупционных действиях и давлении на бизнес.

Чоловік через суд захищає керівника ДФС у Житомирській області Куришко від люстрації, бо вона була в зоні АТО

Як стало відомо Житомир.info, чоловік керівника головного управління ДФС в Житомирській області Лілії Куришко через суд вимагає, щоб дружина повідомила Державну фіскальну службу про своє неодноразове перебування у зоні АТО і тоді її не звільнять по закону про люстрацію.

Судовий позов чоловік подав до Богунського районного суду м.Житомира. 17 грудня в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явились дві ухвали судді Корицької В.О.

Суддя Богунського районного суду ухвалила відкрити провадження у справі. Попереднє судове засідання призначене на 05.02.2015 р. о 12-00 год. у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира за адресою: місто Житомир, майдан Соборний, буд. 1, зал судових засідань 2-Б-4 (поверх другий).

Інша ухвала забороняє ДФС звільняти Лілію Куришко з роботи у період розгляду справи.

«Заборонити Державній фіскальній службі України (04655, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) вчиняти дії стосовно звільнення ОСОБА_4 із займаної посади Першого заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області на період розгляду даної справи. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню», - йдеться в документі.

Тепер сама суть позову, у якому ОСОБА_4 – це в. о. начальника головного управління ДФС у Житомирській області Лілія Куришко (відповідач), ОСОБА_2 – її чоловік (заявник), ОСОБА_3 – їх донька.

«Позивачем заявлено позов до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України, про зобов'язання відповідача подати до ДФС України відповідні документи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільна дитина ОСОБА_2 проживає разом із батьком. За домовленостю між батьками мати дитини надає їй повне матеріальне забезпечення, а батько здійснює виховання дитини, піклується про неї, тощо.

05.12.2014 р. відповідач повідомила про неможливість у подальшому забезпечувати дитину у зв'язку із її звільненням з роботи.

ОСОБА_2 зазначає, що відповідач неодноразово перебувала у зоні АТО як для виконання службових обов'язків по усуненню негативних наслідків терористичної діяльності у Донецькій області так і як волонтер, разом з тим ухиляється від надання таких документів роботодавцю, мотивуючи це своїми моральними принципами.

Однак, надання документальних та інших доказів її діяльності у зоні АТО може вплинути на прийняття роботодавцем рішення про її звільнення, оскільки в силу положень ч. 7 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» заборона займати відповідні посади не стосується осіб, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України (виділено ред.) у встановленому законодавством порядку.

Вказаною бездіяльністю, зазначає позивач, порушуються права малолітньої дитини ОСОБА_3, яка отримує повне матеріальне забезпечення від матері ОСОБА_4 і звільнення останньої з роботи завдасть істотної шкоди інтересам дитини», - йдеться в ухвалі суду.